Reservation of employees under martial law (UKR)


Author: Marharyta Tatarova

Date: 20 April, 2022

The original material is in Ukrainian

Співавтор: Антон Ходош, молодший юрист юридичної фірми ETERNA LAW

24 лютого 2022 року російська федерація здійснила акт неспровокованої агресії по відношенню до суверенної та незалежної держави України, розпочавши повномасштабне воєнне вторгнення на територію нашої країни. У зв’язку з цим того ж дня Президент України підписав укази «Про запровадження воєнного стану в Україні» та «Про загальну мобілізацію». Значні виклики постали не тільки перед державою, а й перед населенням та бізнесом.

Зокрема, актуальною задачею для роботодавців стала необхідність збереження ключових працівників, які можуть підлягати мобілізації та без яких функціонування підприємства є фактично неможливим. Саме в таких випадках законодавством передбачена можливість бронювання військовозобов’язаних працівників в умовах воєнного стану.

Проте, у представників бізнесу постає чимало питань щодо реалізації такої можливості. Відповіді на ці питання, умови та процедура бронювання працівників в умовах воєнного стану ми розглянемо далі.

Чим врегульовані питання мобілізації та бронювання зокрема?

Ключовим нормативним актом у сфері мобілізації є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон про мобілізацію), який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, надає визначення базових понять, які є необхідними для розуміння відповідної сфери тощо.

Натомість основним нормативно-правовим актом, яким детально врегульовано процедуру та інші аспекти бронювання працівників в умовах воєнного стану є Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. №194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» (Постанова).

Інші ж нормативні акти, які є необхідними для розуміння окремих аспектів бронювання військовозобов’язаних, призначені виключно для службового користування. Тому надалі будемо спиратися на акти, які є у вільному доступі.

Чим відрізняється бронювання від «звільнення від мобілізації»?

Між категоріями осіб, які підлягають бронюванню, та тими, хто є «звільненим» від мобілізації є декілька суттєвих відмінностей.

По-перше, на відміну від окремих категорій осіб, які не підлягають мобілізації взагалі (наприклад, особи, що визнані особами з інвалідністю), заброньовані особи фактично отримують відстрочку від мобілізації. Відповідно до абзацу другого пункту третього Постанови строк дії такої відстрочки не може перевищувати шість місяців.

По-друге, законодавством встановлена чітка процедура бронювання військовозобов’язаних, яка передбачає зокрема необхідність отримання погодження окремих органів державної влади. Водночас, особи, які не підлягають мобілізації взагалі, не повинні окремо отримувати погодження державних органів – вони є звільненими від мобілізації в силу приписів закону.

Чи всі підприємства, установи та організації мають право бронювати власних працівників?

Частина перша статті 25 Закону про мобілізацію передбачає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено так звані «мобілізаційні завдання». Виходячи з положень Закону, мобілізаційним завданням (замовленням) є певне персоніфіковане завдання з виготовлення продукції, виконання робіт або надання послуг, виконання якого покладається на конкретне підприємство, установу чи організацію на умовах договору (контракту). Його метою є задоволення потреб Збройних Сил України (ЗСУ), державних органів, населення тощо в особливий період.

Слід зазначити, що підприємства, установи і організації не можуть відмовлятися від укладання договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), якщо їх можливості з урахуванням мобілізаційного розгортання та переданих їм матеріально-фінансових ресурсів дають змогу виконати ці завдання (частина третя статті 21 Закону про мобілізацію).

Водночас, реальна обстановка в країні в умовах війни диктує власні об’єктивно обумовлені вимоги, які іноді не повністю відповідають тому, що написано у законодавстві. Так, цілком ймовірною є ситуація, коли підприємство ще не отримало мобілізаційного завдання, проте вже забезпечує критичні нагальні потреби населення і держави. Уряд намагається якнайшвидше адаптувати законодавство до сучасних реалій, проте не завжди це вдається зробити своєчасно. Тому у разі якщо підприємство та його поточна діяльність підпадає під ознаки, визначені у законодавстві, воно може звертатись до процедури бронювання працівників.

Окремо слід враховувати, що відповідно до абзацу другого пункту 1 Постанови бронювати працівників можуть також уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду.

Чи всі працівники підприємства можуть бути заброньовані?

Закон про мобілізацію прямо встановлює, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях ... у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Тобто бронюванню можуть підлягати виключно ті працівники, які є необхідними для виконання зазначених завдань.

Враховуйте також, що в своєму листі від 11.03.2022 №220/1469 Міністерство оборони України повідомило, що Головнокомандувач ЗСУ прийняв рішення щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності, перелік яких наведено у вказаному листі.

Яка процедура бронювання військовозобов’язаних працівників?

Підприємства, установи і організації повинні надіслати власні пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних (Пропозиції) до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки. Надалі відповідний орган аналізує та узагальнює надані Пропозиції, погоджує їх з Міноборони та подає до Мінекономіки України, яке приймає відповідне рішення. При цьому подавати Пропозиції до Мінекономіки мають право виключно органи державної влади, інші державні органи за формою, закріпленою Постановою.

Законодавством не встановлено форми за якою представники бізнесу повинні подавати власні Пропозиції органам, до сфери управління яких вони належать. Проте цілком логічним вбачається використання форми, закріпленої Постановою. Вкрай важливо додати до Пропозиції належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством, установою, організацією завдань із задоволення потреб ЗСУ, держави, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, військової адміністрації, укладений договір тощо).

З метою підтвердження надання відстрочки військовозобов’язаному видається витяг з наказу Мінекономіки.

Зауважимо, що рішення стосовно бронювання військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб армії, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов’язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається не Мінекономіки, а Міністерством інфраструктури України або відповідною військовою адміністрацією.

Отже, можливість бронювання військовозобов’язаних працівників вбачається дієвим механізмом забезпечення належного функціонування бізнесу. Водночас, реалії сьогодення суттєво впливають на потреби держави та населення, змінюючи їх майже щодня. Наслідком цього є постійна адаптація та оновлення законодавства, тому радимо уважно слідкувати за змінами відповідних нормативно-правових актів.

Джерело: Економічна правда

Marharyta Tatarova

Senior Associate

IN FOCUS



GAMBLING AND BETTING INDUSTRY

On August 11, 2020, The President of Ukraine signed the law on the legalization of the gambling business. Being one of the leading law firms, we advise gambling and betting companies on doing business in Ukraine with the implementation of the norms of a new Bill on Gambling.