За повідомленням Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) від 30 серпня 2021 року, Україна офіційно заявила про свій намір впровадити міжнародний Стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (CRS Стандарт) у 2023 році (сайт Міністерства фінансів України).
Прийняття Україною CRS Стандарту означає, що іноземні банки самостійно (без додаткових запитів) щорічно зобов’язані будуть передавати інформацію про відкриті банківські рахунки резидентів України, перш за все, податковому органу своєї країни, а останній, у свою чергу, – у Державну податкову службу України. Також інформація передаватиметься щодо відкритих рахунків компаній, якщо бенефіціаром чи контролюючою особою таких компаній є резидент України. Для рахунків, відкритих фізичним особам, CRS Стандарт не встановлює порогову суму коштів на рахунку.
Для рахунків юридичних осіб встановлені певні критерії, за наявності хоча б одного з яких інформація про цей рахунок підлягає «автоматичному обміну». Наприклад, у разі наявності сукупного залишку на рахунку на кінець року у розмірі понад 250 тис. USD. іноземні банки зобов’язані будуть передавати інформацію про такі рахунки у податкові органи. Якщо сума буде меншою, банк має право не проводити due diligence рахунку і не передавати інформацію. Однак, це лише право банку, а не повне виключення з правила.
За даними ОЕСР, у 2019 році 100 податкових адміністрацій здійснили обмін інформацією про 84 млн фінансових рахунків, на яких знаходилися активи на суму близько 10 трлн євро. З кожним роком міжнародна мережа автоматичного обміну розширюється – у 2020 році обмін здійснило 105 країн, а у 2021 році ще 4 країни здійснять свій перший обмін.
На даний момент Україна висловила лише намір приєднатися та ратифікувати багатосторонню угоду про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях, тому іноземні банки ще не зобов’язані передавати інформацію в рамах CRS Стандарту. Проте після відповідних процедур українські податкові органи отримають доступ до інформації про іноземні активи українців. Даний механізм є ще одним великим кроком у бік деофшоризації бізнесу та боротьбою з агресивним податковим плануванням разом із нещодавніми правилами КІК та податковою амністією.
