Верховним Судом у Постанові від 15 липня 2021 у справі № 909/863/19 сформовано правовий висновок, відповідно до якого визнання переважного права на придбання відчужуваних корпоративних прав і часток є неналежним способом захисту.
У цій справі учасник дочірнього підприємства ТОВ звернувся до господарського суду з позовом до двох інших учасників ДП ТОВ про визнання його переважного права як учасника ДП ТОВ на придбання відчужуваних корпоративних прав та часток у статутному капіталі ДП.
Позивач, заявляючи вимогу про визнання за ним переважного права на придбання відчужуваних корпоративних прав, фактично ототожнює різні поняття: як «корпоративні права» (так звані права з частки) та «права на частку», що не узгоджується з положеннями чинного законодавства, які стосуються виключного переважного права на придбання саме частки, а не права з частки.
Колегія суддів підкреслила, що належним способом захисту порушених прав позивача, який фактично прагне придбати відчужену частку іншого учасника, є позов про переведення на позивача прав і обов’язків покупця частки (частини частки). Саме такий спосіб захисту передбачений ч. 4 ст. 362 ЦК України та ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
