Латвія – це єдина етнічна територія, яку населяють латиші. Через своє вигідне географічне положення, Латвія часто була схильна до нападів з боку інших народів, мала тенденції до асиміляції.
З моменту відновлення незалежності, Латвійська Республіка підтримує возз’єднання народу і закликає латишів, які усвідомлюють свою приналежність до Латвії, знову повернутися на етнічну батьківщину. Правові норми, що регулюють питання репатріації, містяться в Законі про репатріацію Латвійської Республіки.
Зі змінами в законі, які вступили в силу з 1 серпня 2016 року, репатріант – це особа, яка є громадянином Латвії або один з родичів якої, по прямій висхідній лінії є латишем або особою, яка в добровільному порядку переселяється на постійне місце проживання до Латвійської Республіки. Так, було скасовано «обмеження двох поколінь», коли на статус репатріанта могла претендувати особа, у якої хоча б один із батьків або прабатьків був латвійської національності. Чинні зміни в законі визначають, що на статус репатріанта можуть претендувати всі нащадки латишів, в незалежності від кількості поколінь, що означає розширення кола осіб, які можуть отримати постійний вид на проживання в Латвійській Республіці.
Після отримання статусу репатріанта Латвійської Республіки, дозвіл на отримання виду на проживання поширюється і членів сім’ї репатріанта. До того ж, на отримання виду на проживання можуть претендувати не тільки подружжя репатріанта, діти та особи, що перебувають під піклуванням або опікунством, а й батьки подружжя репатріанта, які досягли встановленого в нормативних актах певного пенсійного віку або перебувають на утриманні репатріанта і в яких у попередній країні перебування був спільний побут з репатріантом протягом, як мінімум, року до запиту отримання статусу репатріанта.
Щоб сприяти поверненню іноземців латвійського походження в Латвію, законом визначено види матеріальної допомоги, які репатріант у праві отримати, в тому числі матеріальну підтримку в допомозі вивчення латиської мови, щомісячну допомогу по безробіттю, оплата витрат, пов’язаних з поверненням в Латвію. Так само передбачена можливість забезпечення репатріанта житловою площею, що належить самоврядуванню, чи можливість отримання в користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку. У свою чергу, якщо репатріант – особа пенсійного віку, то у нього є право на отримання латвійської пенсії за віком.
Документи на отримання статусу репатріанта і запиту на отримання постійного виду на проживання повинні бути подані в дипломатичне або консульське представництво Латвійської Республіки за місцем проживання репатріанта за кордоном або в Управління у справах громадянства і міграції на території Латвійської Республіки, якщо особа вже перебуває на території Латвії з дійсною візою. Особи, що запитують статус репатріанта, звільнені від сплати державного мита за розгляд документів та оплати інших пов’язаниз з цим послуг. Управління у справах громадянства і міграції надає відповідь протягом 90 днів з моменту отримання документів.
Вид на проживання Латвійської Республіки надає неймовірну кількість переваг, в тому числі, можливість освіти, отримання медичних послуг та можливість вільного переміщення по території держав-учасників Шенгенської угоди. Тому, загляньте в свідоцтва про народження або інші документи ваших батьків або прабатьків. Можливо, саме Ви є нащадком латишів і у Вас є можливість отримати постійний вид на проживання в Латвійській Республіці.
