Під час купівлі будь-якого дорогого активу природним бажанням покупця є дізнатися всі нюанси щодо об’єкта майбутньої угоди. Наприклад, покупка потриманого автомобіля, як правило, супроводжується обов’язковим відвідуванням незалежного СТО для проходження повного технічного обстеження, що дозволить достовірно дізнатися про технічний стан автомобіля, його реальний пробіг та інші моменти, про які продавець міг би промовчати (навмисно чи ні). Процедура Due Diligence (далі — DD) багато в чому схожа з наведеним прикладом, адже покупка активів передбачає таку ж саму мету — виявити ризики та отримати достовірну інформацію щодо об’єкта можливого вкладення грошових коштів.
Для Юридична Газета розповідає Артем Кузьменко, партнер
