Конференція «Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни» завершила свою роботу.
Організатором заходу стала газета «Юридична практика», генеральними партнерами — «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», BENCHERS, ETERNA LAW, EQUITY, експертним партнером — GRECO.
Механізмам та світовому досвіду відшкодування шкоди, заподіяної війною, була присвячена перша сесія форуму, модераторами якої стали Олег Валендюк, керуючий партнер Benchers, та Олег Маліневський, партнер EQUITY.
Зокрема, на продовження виступів учасників сесії в пошуку найоптимальніших механізмів відшкодування заподіяної війною шкоди т.в.о. голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Дмитро Жоравович наголосив, що АРМА є важливою складовою частиною механізму з відшкодування збитків.
«Серед головних завдань АРМА – розшук активів, здобутих злочинним шляхом, зокрема тих, які належать російським громадянам та підприємствам. Окрім цього, одним із головних напрямів діяльності є управлінням переданими активами, для того щоб АРМА зберегло вартість активу до моменту вирішення судом майбутньої долі цього активу», — зауважив пан Жоравович.
Також спікер звернув увагу на санкційний механізм, який надає Мін’юсту право звертатися до Вищого антикорупційного суду з позовами відносно майна громадян, які перебувають в санкційних списках РНБО. АРМА є складником цього механізму в частині розшуку активів, за рахунок яких можлива компенсація.
За словами очільника АРМА, на розгляді вказаного суду вже перебуває перший такий позов.
Старший національний експерт, керівник компонента «Захист прав власності та виконання» Проєкту ЄС «Право-Justice» Ірина Жаронкіна зробила огляд міжнародних і національних механізмів та інструментів захисту права власності, порушеного через агресію рф.
За словами доповідачки, міжнародне право допускає розвиток різних напрямів виплати компенсації збитків, завданих збройною агресією з боку іншої держави. Зокрема, це і судові, і квазісудові, і переважно вони не є взаємовиключними чи взаємообумовленими.
«Деякі вимоги про відшкодування матеріальних збитків може бути висунуто як на рівні національних судів, так і на рівні ЄСПЛ та Міжнародного суду ООН. Деякі – в міжнародних інвестиційних арбітражах чи в судах іноземних країн, а ще в спеціально створених фондах чи комісіях», — підкреслила Ірина Жаронкіна.
Основним показником для обрання механізму, за словами пані Жаронкіної, є його ефективність. Проте наразі універсального механізму не існує.
Говорячи щодо відшкодування збитків шляхом звернення до національних судів України, спікерка відзначила, що основною проблемою є відсутність можливості домогтися, щоб такі громадяни рф постали перед українським судом і виконали судові рішення.
Недоліками механізму відшкодування збитків через ЄСПЛ, за словами спікерки, є значна тривалість процедури розгляду справи та відмова рф від виконання рішень Суду.
Олег Бекетов, старший партнер та керівник відділу міжнародних судових спорів ETERNA LAW, розповів про вплив змісту концепції імунітету держави на перспективу виконання рішень про відшкодування шкоди, заподіяної агресією рф, в іноземних юрисдикціях.
Зокрема, він звернув увагу на рішення ВС щодо судового імунітету рф у справі про відшкодування шкоди.
«Цей кейс унікальний, адже вперше національні суди повністю відмовились від концепції імунітету держави з огляду на збройну агресію рф проти України», — наголосив пан Бекетов.
Проте, за словами Олега Бекетова, проблема полягає в тому, що це рішення ВС мало що значитиме для судів інших країн, оскільки вони будуть користуватися власними підходами та їх національною практикою.
«Однак імунітет не є незмінною цінністю в міжнародному праві, а характеризується своєю пристосованістю до реальних обставин. Ми вважаємо, що ситуація, яка склалась в Україні, здатна стати унікальною підставою для повної відмови від принципу імунітету держави в межах проваджень щодо відшкодування шкоди, заподіяної рф», — підсумував Олег Бекетов.
Партнер Baker Tilly Україна Андрій Каліушенко зупинився на питаннях кваліфікації протиправних дій, алгоритмах фіксації та визначення шкоди кримінально-правовими механізмами.
За словами спікера, всі справи щодо відшкодування шкоди, заподіяної агресією рф, сьогодні тільки розпочинаються. Збитки можна розділити на дві частини: пряма шкода (знищення будівель, обладнання чи втрата контролю над ними) та шкода від перерви в операційній діяльності, тобто упущена вигода.
Також пан Каліушенко зауважив, що в України розроблено методику оцінювання заподіяної шкоди. Проте деякі пункти методики відходять від міжнародних стандартів оцінювання.
«Ми враховуємо методику, але якщо є спірні моменти, то приймаємо рішення на користь міжнародних стандартів оцінювання», — зауважив Андрій Каліушенко.
Радник GRECO Law Company Артемій Воробйов вважає, що одним із найефективніший способів захисту прав постраждалих осіб від агресії рф може стати застосування колективного позову як інструмента отримання компенсацій шкоди, заподіяної бойовими діями.
Як зазначив спікер, ініціатором такого позову може бути громадська організація, а інші особи зможуть приєднатися до позову.
«Груповий позов дасть змогу зменшити навантаження на суди», — відзначив перевагу цього механізму Артемій Воробйов.
Джерело: Юридична практика
