Чому бізнесу доведеться частіше мати справу з інспекторами ДПС
Верховна Рада наприкінці кожного календарного року разом із державним бюджетом затверджує поправки до податкового законодавства. Зазвичай ці поправки зводяться до збільшення податкових ставок і розширення повноважень Державної податкової служби, спрямованих на посилення боротьби з несплатою податків.
2023 року депутати відійшли від цієї практики і глобально податкове законодавство не змінювали. Про те, що суттєвих змін в оподаткуванні не буде, заявляв Мind голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, проєкт держбюджету на 2024 рік спочатку був побудований на чинній податковій базі. Тому резерви для наповнення державної скарбниці потрібно шукати в інших місцях. Це, зокрема, додатковий податок на доходи банків, подальше підвищення акцизу на тютюнову продукцію, перерозподіл ПДФО з місцевих бюджетів.
Проте без податкових новацій 2024 року все ж таки не обійдеться.
Приховане підвищення податків для бізнесу.
З 1 січня 2024 року зміниться розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб і рівень мінімальної зарплати (МЗП). Зокрема, прожитковий мінімум становитиме 3028 грн (до кінця 2023 року – 2684 грн), мінімальна зарплата – 7100 грн (до кінця 2023-го – 6700 грн).
Ці індикатори впливають на оподаткування малого бізнесу.
Підприємці на спрощеній системі, які обрали першу групу єдиного податку, сплачують податок за ставкою, що дорівнює 10% прожиткового мінімуму. Відповідно для них із 1 січня щомісячна сума податку зросте до 302,8 грн. Підприємці другої групи сплачують єдиний податок у розмірі 20% від мінімальної зарплати. Для них сума податку становитиме 1420 грн на місяць.
До мінімальної зарплати прив’язаний єдиний соціальний внесок. Його базова ставка – 22% МЗП. Тож з 1 січня ЄСВ потрібно буде платити в розмірі 1562 грн на місяць. З 1 квітня, коли мінімальна зарплата знову зросте до 8000 грн, ЄСВ підніметься до 1760 грн на місяць.
Нові ліміти виручки для «спрощенців».
Мінімальна зарплата впливає не лише на рівень оподаткування, а й на обороти малого бізнесу. Хоча в цьому разі ефект радше позитивний, тому що підприємці можуть збільшувати обсяги виручки, не ризикуючи «вилетіти» з єдиного податку.
Нагадаємо: для «спрощенців» першої групи граничний річний оборот становить 167 мінімальних зарплат, для другої – 834 мінімалки, для третьої групи єдиного податку – 1167 МЗП.
Оскільки мінімалка з 1 січня зросте на 6%, то й річний виторг для платників єдиного податку збільшиться пропорційно. Тобто для першої групи граничний річний оборот становитиме 1,19 млн грн, для другої – 5,92 млн грн, для третьої групи єдиного податку – 8,29 млн грн.
Екологічний податок та акцизи.
На 2024 рік заплановано поетапне скасування знижених (пільгових) ставок екологічного податку.
«Ставки екологічного податку з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно становитимуть 90% встановлених у Податковому кодексі ставок. А з 1 січня 2025 року ставка цього податку – 100%. Тобто пільги поступово забираються», – пояснює Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії Winner, і нагадує, що також у 2024-му відбудеться підвищення ставок акцизного податку та мінімального податкового зобов’язання на тютюнові вироби.
Податок з прибутку банків.
Верховна Рада 21 листопада ухвалила в цілому законопроєкт №9656-д (тепер це закон №3474-IX), який передбачає зміну (підвищення) ставок податку на прибуток банків.
Закон набув чинності 2023 року. У 2024-му його норми теж продовжать діяти, і податкове навантаження на банки зросте в 1,4 раза, якщо порівнювати зі стандартною ставкою. Тобто банки з 1 січня 2024 року сплачуватимуть податок на прибуток за ставкою 25% (стандартна ставка – 18%).
Чому цей закон є важливим? Тому що саме підвищення рівня оподаткування прибутку банків стане одним з альтернативних джерел поповнення держбюджету. За підсумками 2023 року банки додатково «заллють» до держскарбниці 24–25 млрд грн, а 2024-го – ще приблизно 7 млрд грн.
Сплата податкового зобов’язання у рамках «нульового» декларування.
Нагадаємо, що кампанія з разового («нульового») декларування активів і доходів фізосіб завершилася 1 березня 2023 року. Платники податків, які подали таку декларацію, могли обрати два варіанти сплати разового збору: одразу всією сумою або на виплат (протягом 3 років трьома рівними платежами).
Проте платникам податків, які обрали розстрочку, змістили терміни сплати другого платежу. Спочатку вони мали внести другий платіж до 1 листопада 2023-го, але тепер мають можливість зробити це до 1 травня 2024 року.
Втім така поблажка поширюється лише на тих фізосіб, які подавали «нульову» декларацію після 31 серпня 2022 року.
Податкові перевірки та контроль.
На 2024 рік заплановано розширення категорій платників податків, до яких може прийти ДПС із плановою перевіркою.
Як розповідає партнер юридичної компанії ETERNA LAW Артем Кузьменко, до перевірок виробників / продавців підакцизних товарів, грального бізнесу та провайдерів платіжних послуг у 2024 році додадуться планові перевірки таких суб’єктів господарювання:
1. нерезидентів, які ведуть в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, якщо рівень зростання їхнього податку на прибуток на 50% менший від рівня зростання доходів або якщо нерезидент нараховував заробітну плату, але при цьому не декларував прибуток, що підлягає оподаткуванню, чи інші доходи, звільнені від оподаткування;
2. інших платників, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
– рівень сплати податку на прибуток або ПДВ (з певними винятками) на 50% менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі;
– дебіторська заборгованість удвічі більша за кредиторську;
– загальна сума витрат дорівнює або більша 75% від суми річного доходу (за умови, що річний дохід становить від 10 млн грн);
– нарахована зарплата (стосується лише юросіб) менша, ніж середня заробітна плата у відповідній галузі та регіоні.
Крім того, податківці при формуванні плану документальних перевірок на 2024 рік враховуватимуть позитивні зміни у фінансових показниках бізнесу:
– рівень сплати податку на прибуток і ПДВ у відповідній галузі за 9 місяців 2023 року;
– рівень нарахованої та/або виплаченої юридичною особою заробітної плати за 9 місяців 2023 року.
«Отже, протягом 2024 року розширюються підстави для планових перевірок категорій бізнесу, що відповідають критеріям високого ризику. Як наслідок, кількість перевірок збільшиться, а податкова враховуватиме в основному показники сплати податку на прибуток, ПДВ та виплати заробітної плати», – пояснює Артем Кузьменко.
Штрафні санкції.
Загалом порядок застосування санкцій до порушників податкового законодавства у 2024 році не зміниться. Головне посилення відповідальності сталося восени 2023 року – для бізнесу, який нехтує вимогами щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
«З 1 жовтня 2023 року в разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи застосовуються фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 закону №265/95-ВР», – попереджає Ігор Ясько.
А саме: штраф дорівнює 100% вартості товарів / послуг за їхню реалізацію без використання РРО або за невидачу фіскального чека, якщо це порушення вчинене вперше, і 150% вартості – у разі повторного.
2024 року ці штрафи нікуди не діваються. Важливо враховувати цей факт підприємцям, які з якихось причин не встановили РРО, але зобов’язані це зробити відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім цього, з 1 січня 2024 року додаються штрафи за порушення, пов’язані з поданням звітності для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS). Стандарти податкового обміну почали діяти в Україні з 1 липня 2023 року в рамках закону №2970-IX.
Щоправда, торкнуться ці штрафи лише фінансових агентів (банків, страхових компаній тощо), які мають повідомляти ДПС про рахунки своїх клієнтів. Зокрема, штраф за неподання фінансовим агентом звіту про рахунки становитиме 100 мінімальних зарплат (710 000 грн), а за несвоєчасне подання такого звіту – 0,5 мінімальної зарплати (3500 грн).
Починають діяти 2024 року й штрафи для власників контрольованих іноземних компаній (КІК). Наприклад, неподання звіту про КІК призводить до штрафу в розмірі 100 прожиткових мінімумів (303 000 грн), а приховування інформації про контрольовані компанії загрожує штрафом у розмірі 3% від доходу КІК.
«Зміни з 2024 року, пов’язані зі штрафними санкціями за податкові порушення, спрямовані на посилення податкового контролю та забезпечення своєчасної і повної сплати податків. Також перераховані нововведення спрямовані на створення умов для впровадження стандарту CRS в Україні та звітності КІК. Тому платникам податків варто бути уважнішими до дотримання вимог податкового законодавства, щоб уникнути накладення штрафів», – радить Артем Кузьменко.
Джерело: Mind.ua
