Загальна мобілізація: відповіді на поширені питання

Співавтори: Анастасія Аксьонова, молодша юристка, Ганна Шойко, інтерн юридичної фірми ETERNA LAW

24 березня 2022 року ми засвідчили місяць від початку повномасштабного вторгнення збройних сил рф на територію України. 24 лютого 2022 року Президентом України було видано два укази: про введення воєнного стану на всій території України №64/2022 та про оголошення та проведення загальної мобілізації № 69/2022.

Нижче зібрано відповіді на низку питань щодо мобілізації, актуальних для пересічних громадян України.

Кого мобілізують?

Загальна мобілізація проводиться на всій території України. Виключення становлять лише території, визнані тимчасово окупованими станом на 24 лютого 2022 року.

Мобілізації підлягають усі громадяни України віком від 18 до 60 років, які здатні виконувати свій військовий обов’язок, окрім винятків, передбачених законом. Перелік винятків нещодавно був розширений і може й надалі зазнавати певних змін.

Так, станом на дату цієї публікації не підлягають призову на військову службу під час мобілізації наступні категорії військовозобов’язаних:

– заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
– визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
– жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
– жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
– жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
– усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
– зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
– які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
– опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
– народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
– працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
– інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Також призову під час мобілізації, на особливий період не підлягають:

– здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
– наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
– жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО з числа військовослужбовців, працівників, залучених до проведення АТО підприємств тощо.

При цьому особи, які належать до певних категорій з переліків вище, можуть підлягати призову за власним бажанням.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

У разі якщо ви отримали повістку (правила вручення якої описані нижче), однак належите до будь-якої з категорій осіб з переліку вище, слід зібрати та надати територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) відповідні підтвердні документи.

ІТ-фахівців звільнили від мобілізації?

11 березня 2022 року мережею поширився лист Мінцифри № 1/06-1-1830 (Лист), в якому йдеться про те, що на тлі запровадження воєнного стану та проголошення й проведення загальної мобілізації у всіх областях, факт необхідності ведення боротьби з державою-окупантом в інформаційному полі для протидії не менш важливий, аніж на фронті.

Простіше кажучи, Мінцифри наголошує на необхідності врахування належності особи до категорії ІТ-фахівця при визначенні черговості та обсягу призову при мобілізації. Позиція Мінцифри ґрунтується на тому, що сьогодні ІТ-фахівці не є пріоритетною категорією для мобілізації.

Враховуючи, що ІТ-фахівці володіють специфічними знаннями та навичкам, їх вклад в боротьбі з дезінформацією у кібер-просторі є не оціненим на даному етапі. Крім того, ІТ-індустрія продовжує працювати в умовах воєнного часу та забезпечує стабільне поповнення бюджету країни.

У той же час, слід враховувати, що вказаний Лист носить рекомендаційний характер, не є обов’язковим для реалізації компетентними органами влади та жодним чином не може впливати на рішення Міноборони. Остаточне рішення щодо призову тієї чи іншої особи залежить від співробітників конкретної ТЦК, їх сприйняття цього Листа та відношення до Мінцифри як органу, що його видав.

На практиці, в окремих ТЦК дійсно враховують цей Лист і, після надання підтвердних документів з переліку, що в ньому вказаний, як-от договору з ІТ-компанією, йдуть назустріч ІТ-фахівцям. Однак трактувати Лист або бронювання ІТ-фахівця роботодавцем як гарантію звільнення ІТ-фахівців від загальної мобілізації категорично не можна. Навіть у разі прийняття позитивного рішення щодо ІТ-фахівця, ТЦК чи будь-який інший орган не може повністю звільнити його від призову, але лише відстрочити чергу призову, поки необхідність його як військової одиниці не стане вищою за його корисність на лаві кібер-військ.

Щоб збільшити шанси на позитивне вирішення питання щодо залишення ІТ-фахівцям можливості воювати саме на кібер-фронті, роботодавець ІТ-компанія може звернутися до Мінцифри з пропозицією щодо бронювання відповідно до Постанови КМУ від 03 березня 2022 р. № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану». Далі, пропозицію Мінцифри має також погодити Міноборони. Власне рішення щодо бронювання приймається Мінекономіки протягом одного робочого дня після отримання пропозиції.

У цьому контексті, зауважимо, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві, а строк відстрочки не може становити більше 6 місяців.

Відповідальність за ухилення від мобілізації та повістка як умова притягнення до відповідальності

У разі неявки до ТЦК, якщо виклик (повістка) були отримані належним чином, особу може бути притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Зауважимо, що повістка – це завжди письмовий документ. Повістка вважається отриманою належним чином, якщо вона вручена особисто, або на ній міститься відмітка про відмову від вручення, а також, у разі якщо вона надіслана поштою – відмітка про отримання, або про відмову від отримання.

За нез’явлення за викликом (повісткою) до ТЦК для визначення призначення у воєнний час встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 3400-5100 грн з подальшим доставлянням особи до ТЦК.

При цьому якщо вас інформували про необхідність стати на військовий облік в інший спосіб, крім вручення повістки, наприклад, внаслідок телефонної розмови, слід мати на увазі, що диспозиція ст. 337 Кримінального кодексу України передбачає ухилення від військового обліку після попередження керівником ТЦК. А отже, за наявністю доказів виклику, оформлених у належному процесуальному порядку, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу 5100-8500 грн або виправних робіт на строк до одного року. При цьому судова практика застосування цієї норми наразі неоднозначна.

Що стосується випадку належного отримання та подальшого ухилення військовозобов’язаним від виконання мобілізаційного розпорядження про направлення на проходження військової служби (у тому числі після проходження медкомісії) – особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Виходячи з судової практики, що склалася за останні вісім років, суд переважно застосовує до порушників кримінальну відповідальність зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням, однак зауважимо, що в Україні не діє інститут прецедентного права і судді розглядають кожний випадок порушення індивідуально.

ЗСУ та ТРО – чи є різниця?

Відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 № 1702-IX (Закон про національний спротив) сили територіальної оборони (ТРО) – це рід сил ЗСУ, на який у воєнний час покладаються завдання з протидії воєнним загрозам, а також надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій тощо.

Комплектування ТРО здійснюється у воєнний час військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом. Таким чином, у разі проведення мобілізації вищенаведених категорій громадян, вони можуть бути розподілені для проходження служби в ТРО, а не в складі інших підрозділів ЗСУ.

Водночас, оскільки ТРО є складовою частиною ЗСУ, переміщення між видами і родами ЗСУ може відбуватися з огляду на потреби воєнного часу та відповідно до рішень командування ЗСУ.

Для виконання завдань ТРО у своїх межах територіальні громади ініціюють утворення добровольчих формувань.

Комплектування добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.

Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється відповідно до Положення про добровольчі формування територіальних громад (Положення).

Відповідно до Положення членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов’язку проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Під час мобілізації добровольці територіальної оборони, які за станом здоров’я придатні до військової служби у воєнний час та мають військово-облікову спеціальність, за потреби призиваються для комплектування військових частин ТРО та інших складових сил оборони за територіальним принципом.

Зауважимо, що 21 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їх соціальних гарантій» від 15 березня 2022 року №2121-ІХ.

З-поміж іншого, на підставі цього закону особи, які входять до складу добровольчих формувань територіальних громад, мають право на підвищені норми пенсійного забезпечення, які передбачені для військовослужбовців з числа учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Право на підвищені пенсії також набувають члени сім’ї осіб-добровольців ТРО, у разі загибелі відповідної особи під час виконання завдань з оборони України.

Також добровольцям ТРО надано право на призначення дострокової пенсії на віком після досягнення чоловіками 55 років (страховий стаж не менше 25 років), жінками – 50 років (страховий стаж не менше 20 років).

Замість висновку

Незважаючи на щоденну руйнацію, що її зазнають українські міста та села від ворожих, хай і кривих, рук окупантів, велична держава Україна щодня стає тільки сильнішою завдяки своїм синам та дочкам, які відважно боронять її на передовій та в тилу. А тому, без сумніву, – Все буде Україна!

Джерело: НВ

 

У ФОКУСІ