Ухвалення в першому читанні законопроєкту 2713-Д, що передбачає зміни системи оподаткування сфери азартних ігор і лотерей, є вкрай важливим і довгоочікуваним кроком на шляху до реалізації потенціалу ринку азартних ігор.
Символічно, що прийняття законопроєкту співпало, практично день у день, з річницею прийняття закону про азартні ігри. Хоча спочатку змін в оподаткуванні очікували ще рік тому разом з прийняттям основного закону.
В цілому прийнятий законопроєкт був позитивно сприйнятий представниками ринку. Адже це перш за все сигнал що ситуація, яка склалася з надвисоким рівнем оподаткування галузі, з причини високої вартості ліцензій та податкових ставок, зрушила з мертвої точки.
Серед найбільш значущих нововведень законопроекту можна виділити збалансування оподаткування галузі, скасування потрійної вартості ліцензії для беттінгу, онлайн казино і автоматів і розрахунок вже оплаченої вартості потрійної ліцензії на наступні роки дії ліцензії.
Одним з найважливіших досягнень законопроєкту є впровадження прогресивного податку GGR (Gross Gaming Revenue), який використовується в більшості країн Європи. Ставка GGR встановлюється на рівні 10% для всіх видів азартних ігор. В результаті планується, що оподаткування операторів азартних ігор буде виглядати таким чином: GGR 10% + 18% податку на прибуток.
Чинна ж система оподаткування азартних ігор передбачає диверсифікований податок на дохід для різних видів азартних ігор. Так, для беттінгу встановлений податок у 18%, для ігрових автоматів — 10%, для лотерей — 30%. Крім того, для операторів азартних ігор передбачено податок на прибуток у розмірі 18%.
При цьому, важливо відзначити, що, як би парадоксально це не звучало, чинна система оподаткування була прийнята в 2014 році, під час дії тотальної заборони на організацію і проведення азартних ігор. Природно, що така система не враховує вартість ліцензійних зборів, які на сьогодні є одними з найвищих у світі.
Зрозуміло, були пропозиції і надії, пов’язані з тим, що на старті роботи ринку буде введена ставка GGR на рівні 5−7%, на час перехідного періоду та становлення ринку як такого. Подібна концепція масштабування і розвитку ринку показала свою успішність і спроможність у багатьох країнах. Найбільш показовим для нашої країни міг би стати приклад Мальти.
Безумовно, у прийнятого законопроєкту є ряд недоліків, на які вже активно вказують представники ринку. Зокрема, мова йде про введення податку на виграш, складність адміністрування податку на виграш операторами тощо.
Так, законопроєкт у чинній редакції передбачає встановлення податку на виграш від суми понад 48 тис. грн (орієнтовно — $1 500) на рівні 19,5% (чинна ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% +1,5 відсотка військового збору).
При цьому важливо, що ця норма зазнає серйозної критиці з боку представників ринку, оскільки може завдати шкоди привабливості національного ринку азартних ігор для іноземних туристів і призвести до стрімкого розвитку нелегального ринку.
В цілому прийняття законопроєкту в першому читанні є важливим сигналом про те, що незабаром оподаткування буде збалансовано і, з огляду на високу вартість ліцензій, приведено у відповідність до загальновизнаного принципу «високі ліцензійні збори — лояльне оподаткування».
За великим рахунком, всі іноземні та вітчизняні оператори оцінюють законопроєкт у помірно позитивному ключі. Є моменти, які залишаються дискусійними, однак прийняття законопроєкту, навіть у поточній редакції, буде великим кроком для розвитку грального бізнесу і залучення іноземних інвестицій в Україну.
