На цьому тижні був ухвалений так званий Закон (№11084) про «клуб білого бізнесу». До цього клубу будуть входити підприємства, котрі добросовісно дотримуючись податкового законодавства отримуватимуть козирі у вигляді звільнення від перевірок, швидкого відшкодування ПДВ чи інших переваг від держави. Крім того, над кожним таким платником буде закріплюватись інспектор, відповідальний за допомогу такому суб’єкту господарювання. Виходячи з головних змін пропоную розібратися: чи виправдані такі новації і як це вплине на сучасний бізнес?
Повертаючись на 8 років у минуле, коли на місці сучасних підрозділів ДПС були податкові інспекції, які перевіряли дотримання податкового законодавства за підприємствами, закріпленими за їх районами можна прослідкувати дещо схожий прецедент. В інспекціях на той час існували так звані «інспектори-радники», котрі консультували платників податків в залежності від сфери питання та перевіряли документування податкових зобов’язань. Не дивлячись на те, що дана практика визнавалась доволі позитивною, вона майже припинила своє існування у зв’язку з реформуванням, лише поодиноко залишившись у деяких районах та областях.
Причиною до повернення посадової особи податкового органу, відповідальної за взаємодію з платником податків, або як за Законом її ще називають – «комплаєнс-менеджер» та запровадження системи управління комплаєнс-ризиками є виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань перед МВФ у питаннях підвищення ефективності податкового адміністрування, удосконалення структури податків та пільг, зміцнення довіри до ДПС України та покращення партнерських відносин між бізнесом і державою.
За задумкою законодавця система комплаєнсу має на меті передбачити, запобігти та мінімізувати податкові ризики підприємства, допомогти платникам уникнути найпоширеніших помилок податкового законодавства у майбутньому та стимулювати бізнес до добровільної сплати податків шляхом спільного вирішення проблем. Втім чи так це буде насправді, давайте проаналізуємо.
За допомогою «комплаєнс-менеджера», суб’єкт господарювання зможе отримувати на запит протягом 5 днів відомості про інформацію, що свідчить про податкові ризики у його діяльності та консультації для усунення недоліків, у тому числі у режимі відеоконференції. Проте під питанням залишається механізм такої взаємодії, що може негативно вплинути на рівень дотримання податкового законодавства та ступінь довіри до податкового органу.
Крім того, можливість комунікації з такою людиною отримає не кожний платник, а лише той, що відповідає високому рівню добровільного дотримання податкового законодавства. Такий суб’єкт господарювання, користуватиметься і низкою інших переваг, а саме:
- мораторієм на документальні перевірки, крім перевірок виробників підакцизних товарів, грального бізнесу, надавачів фінансових послуг та деяких інших фактичних та позапланових перевірок;
- скороченням строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування;
- отриманням ІПК в короткі терміни;
- бронюванням військовозобов’язаних робітників в кількості не більше 25%, за рекомендацією КМУ.
Однак, перелік таких платників формуватиме податкова і переглядатиме щоквартально. Загальним вимогам, яким одночасно має відповідати майбутній «член клубу білого бізнесу» Закон визначає:
- відсутність рішення про віднесення платника податків до ризикових (СМКОР);
- відсутність ППР щодо порушень граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів протягом року;
- відсутність боргу на суму понад 51 тис грн з дня виникнення якого минуло не більше 30 днів;
- відсутність порушень у поданні звітності та/або документів (повідомлень), зокрема, за КІК і фінансовою звітністю;
- відсутність заборгованності зі сплати ЄСВ;
- відсутність у платника та/або його засновників (учасників)/кінцевих бенефіціарних власників застосованих санкцій, передбачених ЗУ «Про санкції»;
- відсутність порушеного провадження у справі про неплатоспроможність юридичної особи або ФОП;
- відсутність процедури по припиненню суб’єкта господарювання;
- відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників)/кінцевих бенефіціарних власників громадянства країни-агресора, за виключенням громадян отримавшим статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року;
- відсутність серед засновників (учасників)/кінцевих бенефіціарних власників суб’єкта господарювання осіб, місцем проживання або місцезнаходженням яких є країна-агресор;
- відсутність внесення змін щодо основного виду економічної діяльності в ЄДР протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Ба більш, Законом унормовані і додаткові вимоги для ЮО та ФОП в залежності від системи оподаткування суб’єкта господарювання (зокрема щодо вимог до рівня сплати податків, рівня нарахування заробітної плати, кількості працівників, резиденства в Дія Сіті тощо). Суб’єкт господарювання має відповідати одночасно усім додатковим критеріям для отримання майбутніх преференцій.
Неоднозначна ситуація залишається для ФОП– платників єдиного податку І групи, ІІ групи, ІV групи та ЮО-платників єдиного податку І групи, ІІ групи, адже додаткових критеріїв до віднесення них до платників високого рівня добровільного дотримання податкового законодавства не встановлено, що значно обмежуватиме право таких спрощенців бути «членом клубу білого бізнесу».
Підводячи підсумки, слід зазначити, що сама ідея виглядає доволі позитивною, адже підтримка бізнесу та підвищення рівня комплаєнсу слугуватиме стабільному розвитку економіки, що неабияк потрібно в умовах воєнного часу. Відбір платників за критеріями, посилення консультаційних функцій та зменшення обтяжень для обраних оптимізує роботу контролюючого органу та стимулюватиме діяльність менш сумлінних суб’єктів господарювання. Однак, неврегульованим залишається механізм взаємодії платника податків та закріпленого над ним «комплаєнс-менеджера», дискримінація для ФОП– платників єдиного податку І групи, ІІ групи, ІV групи та ЮО-платників єдиного податку І групи, ІІ групи та сумнівність відкритості та прозорості усіх процесів відбору та контролю.
Джерело: ligazakon
