Маргарита Татарова, радниця ETERNA LAW
Ельміра Шевченко, молодша юристка ETERNA LAW
Сучасне бізнес-середовище все частіше виходить за межі фінансових показників, орієнтуючись на створення довгострокової цінності для суспільства. Одним із ключових підходів стає інтеграція ESG-стандартів, які охоплюють широкий спектр заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу бізнесу на довкілля, підтримку соціальної відповідальності та вдосконалення управлінських практик.
Кожна компанія має свої особливості у визначенні ESG-пріоритетів, враховуючи специфіку галузі, корпоративні цілі та вимоги зацікавлених сторін. ESG не є лише модною тенденцією – це новий стандарт ведення бізнесу, який допомагає організаціям пристосовуватись до змін, залучати інвесторів та формувати стале майбутнє. І хоча в Україні обов’язковість дотримання директив у галузі ESG ще не визначена на законодавчому рівні, український бізнес, пов’язаний з міжнародними ринками, вже поступово імплементує стандарти ESG у свою діяльність.
На сьогодні існує такий перелік ухвалених ЄС ключових директив та стандартів у сфері ESG:
- Директивa щодо нефінансової звітності (NFRD).
- Директива щодо корпоративної звітності та сталого розвитку (CSRD).
- Європейські стандарти звітності щодо сталого розвитку (ESRS).
- Постанова про розкриття інформації про сталий розвиток (SFDR).
- Регламент щодо таксономії.
У межах Європейського зеленого курсу, ключовою метою якого є досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, ЄС періодично вводяться вимоги щодо звітності про стале управління.
NFRD була опублікована у 2014 році та стала першою директивою, пов’язаною з ESG, що впроваджувала публікацію звітів про сталий розвиток, враховуючи екологічні та соціальні показники великих громадських організацій із понад 500 співробітників. Прийняття NFRD розширило оприлюднення нефінансової інформації. Згідно зі звітом Global Insights, з 2013 по 2018 рік спостерігалося зростання на 72%. Однак NFRD мала вплив на обмежене коло субʼєктів, що стало поштовхом до ухвалення CSRD.
Підтримуючи Європейську зелену угоду, завданням CSRD є забезпечення більш прозорого та детального звітування компаній про їхні екологічні, соціальні та управлінські практики, щоб сприяти сталому розвитку, підвищити відповідальність бізнесу та забезпечити прозорість для інвесторів і суспільства. Директива вимагає від компаній розкривати інформацію про умови праці в їхніх ланцюгах постачання, включно з питаннями примусової праці, порушенням прав людини та трудових стандартів, і вживати заходів для їх усунення. Щобільше, CSRD зобов’язує компанії звітувати про вплив своєї діяльності на довкілля, зокрема на такі проблеми, як зміна клімату, використання природних ресурсів і вирубка лісів.
Основою звітності CSRD є принцип подвійної суттєвості (double materiality principle), який вимагає від компаній розкривати інформацію про те, як зовнішні фактори впливають на діяльність компанії («ззовні-всередину») і який вплив діяльність компанії має на людей, суспільство та навколишнє середовище («зсередини-назовні»). Проаналізуємо на прикладі енергетичної компанії:
- Фінансова суттєвість («ззовні-всередину»): Через регулювання викидів парникових газів компанія може стикнутися з підвищенням витрат на дотримання нових норм. Це призведе до необхідності адаптації технологій або сплати за надмірні викиди, що вплине на її прибутковість.
- Суттєвість впливу («зсередини-назовні»): Компанія генерує велику кількість викидів CO₂ в процесі виробництва електроенергії. Це сприяє глобальному потеплінню та може негативно впливати на довкілля і здоров’я людей. Водночас компанія має можливість впроваджувати стратегії зниження викидів або переходу на відновлювані джерела енергії, зменшуючи свій вплив.
Зауважимо, що сфера застосування CSRD була значно розширена для використання як на території ЄС, так і за її межами, передбачаючи стратегію поступового розгортання для надання компаніям достатнього часу для адаптації до оновлених стандартів звітності:
- З 1 січня 2024 року такі великі компанії, як, наприклад, відома в Україні «IKEA», підпадають під дію NFRD і мають звітувати вже на підставі CSRD.
- З 1 січня 2025 року до цих компаній додаються великі зареєстровані або не зареєстровані на біржі цінних паперів компанії у разі відповідності двом із трьох зазначених критеріїв (баланс (активи): понад 25 мільйонів євро/ чистий оборот: понад 50 мільйонів євро/ cпівробітники: понад 250), а також великі публічні компанії ЄС (балансовий звіт: понад 25 мільйонів євро; чистий оборот: понад 50 мільйонів євро), акції яких торгуються на ринках ЄС і які мають понад 500 співробітників;
- З 1 січня 2026 року також додаються конгломерати в ЄС і фірми поза межами ЄС, які котируються на ринках ЄС;
- В період між 2027 і 2029 роками положення директиви поширюватимуться також на малі та середні підприємства ЄС і суб’єкти господарювання за межами ЄС, зареєстровані на регульованих ринках ЄС.
- З 1 січня 2029 року зміни торкнуться компаній за межами ЄС, які мають значні дочірні компанії або філії в ЄС.
Аналіз CSRD вказує на те, що в недалекому майбутньому корпоративна звітність зі сталого розвитку стане обов’язковою також і для флагманів українського бізнесу. Так, національні компанії, що мають значну присутність у ЄС або цінні папери яких лістингуються в ЄС, від 2027 року повинні будуть звітувати про екологічні, соціальні та управлінські показники, якщо вони досягають порогових значень доходів, активів і/або кількості співробітників, а також повинні будуть переглядати екологічні та соціальні ризики у своїх ланцюжках поставок. Тому підприємства України мають вже готуватися до запровадження обов’язкового «сталого» звітування.
Крім того, CSRD узгоджується зі структурами звітності, такими як Європейські стандарти звітності про сталий розвиток – ESRS. Основною метою ESRS є створення уніфікованих стандартів для сталого розвитку, які враховують новітні тенденції та найкращі практики ESG. Завдяки чітким вказівкам щодо вимог до звітності та ключових показників ESRS надають компаніям можливість ефективно оцінювати, керувати та прозоро інформувати зацікавлені сторони про результати свого сталого розвитку.
Незважаючи на те, що дія CSRD на цей час не поширюється на національні компанії, істотна частина міжнародних партнерів ставлять впровадження базових ESG-стандартів як обов’язкову вимогу для партнерства з національним бізнесом. Розуміючи переваги від включення ESG-показників у свою звітність, вже існують багато прикладів успішної реалізації ESG-звітів українськими компаніями, такими як «ДТЕК», «Метінвест», «Київстар», та низкою банків, які стали амбасадорами сталого розвитку: ОТП Банк, Банк «Львів», Таскомбанк, Укргазбанк, Укрсиббанк, «Райффайзен Банк Україна», що вказує на готовність бізнесу рухатися в напрямку адаптації до європейських стандартів ESG.
Іншим важливим нормативним документом, ухваленим в ЄС, є SFDR, який вимагає від учасників фінансового ринку та фінансових консультантів розкривати інформацію про те, як вони враховують ризики сталого розвитку у своїх інвестиційних рішеннях і вплив цих рішень на їх результати. Європейська таксономія відіграє вирішальну роль у сприянні інвестиціям, надаючи загальну систему класифікації екологічно стійкої економічної діяльності.
Впровадження цих правил дозволить Україні бути більш привабливою для інвесторів, які спрямовуватимуть капітал лише на екологічно та соціально відповідальні проєкти, які сприяють переходу до більш стійкої, «зеленої» економіки. На сьогодні «Нафтогаз» та «Укренерго» вже розпочали процес відповідності до «зеленої таксономії», яка визначає критерії для стійких і екологічно безпечних видів діяльності.
Отже, сталий розвиток займає ключову позицію в політиці Європейського Союзу, що відображається у створенні стабільної нормативно-правової бази для інтеграції факторів ESG у фінансову звітність та бізнес-практики. Дотримуючись зазначених стандартів, компанії можуть не лише підтвердити свою відданість принципам ESG, але й відкрити для себе нові можливості для прийняття обґрунтованих і прозорих рішень, що сприятимуть досягненню їхніх цілей сталого розвитку.
Українські компанії дедалі активніше адаптують свої стратегії відповідно до довгострокових цілей сталого розвитку ЄС. Це підтверджується успішними прикладами підготовки ESG-звітності, інвестицій у сталий розвиток та переходу до «зеленої таксономії» національними підприємствами, які мають суспільну вагу. З запровадженням обов’язкової звітності відповідно до вимог CSRD кількість таких компаній буде поступово зростати. Україна, своєю чергою, має продовжувати рух у напрямку європейської практики, дотримуючись тенденцій ESG, що сприятиме позитивному впливу на навколишнє середовище та підвищенню довіри інвесторів.
Джерело: The Page
