Ельміра Шевченко
Президентом України був підписаний Закон № 3453-IX, який скасував мораторій на документальні перевірки щодо платників, які підпадають під критерії ризику. Із серпня цього року тривають планові перевірки грального бізнесу, виробників підакцизних товарів, надавачів фінансових та платіжних послуг та позапланові з розширених підстав, а фактичні та камеральні перевірки проводяться без жодних обмежень, тому вкрай важливим є вже зараз детально проаналізувати новації та попередньо підготуватися до візиту ревізорів, що збільшить шанси на ефективне проходження перевірки та мінімізує фінансові й репутаційні втрати.
Для того щоб захистити свої права під час перевірок чи контрольних заходів та згодом оскаржити дії податківців, необхідно бути у стані «повної бойової готовності», заручившись кваліфікованою юридичною підтримкою та побудувавши ефективну комунікацію з бухгалтером та аудиторами компанії щодо виявлення слабких місць у питаннях оподаткування та податкових ризиків під час ведення фінансово-господарської діяльності.
Можна виділити загальні рекомендації (лайфхаки), що є актуальними для всіх суб’єктів господарювання та допоможуть бізнесу запобігти помилкам до початку проведення перевірки шляхом:
– перевірки внесення платника до графіку перевірок чи змін та початок перевірки не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка;
– отримання в належний строк повідомлення та копії наказу (мають бути вручені не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення перевірки). При цьому позапланові виїзні або фактичні контрольні заходи проходять без попередження, тож необхідна попередня перевірка наказу, завіреного керівником ДПС, та направлення на проведення перевірки;
– проведення своєрідних краш-тестів підприємства залученими зовнішніми радниками (юристами, бухгалтерами та аудиторами);
– перевірки наявності оригіналів усіх обов’язкових документів із реквізитами (первинних, бухгалтерських);
– перевірки контрагентів на предмет їх включення до ризикових, аналіз підписаних з ними угод, розірвання договорів із контрагентами, пов’язаними з країною-агресором;
– проведення професійного аудиту бухгалтерії, документації та податків компанії з ліквідацією прогалин;
– підготовка персоналу завдяки розробці внутрішнього порядку дій та поведінки, проведення практичних інструктажів.
Під час проведення перевірки необхідно перевірити службові посвідчення, правильність оформленого наказу, зіставити з цілями перевірки та здійснювати відео- або аудіозапис процедури перевірки, фіксуючи ключові моменти взаємодії.
Найкраще, щоб спілкувався з податковою бухгалтер, який володіє інформацією про бухгалтерський облік, або досвідчений адвокат. Ви маєте право надавати контролювальному органу лише копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, вилучення оригіналів первинних документів є недопустимим.
Якщо у підприємства відсутній доступ до первинних документів у зв’язку з їх втратою через війну, платник має користуватися правом повідомлення аудиторів про це, що унеможливлює виконання податкових зобов’язань.
У разі виникнення відсутності умов для безпечної роботи інспекторів розпочаті документальні та фактичні перевірки мають бути зупинені до усунення тих факторів, які перешкоджають проведенню перевірки, що оформлюється наказом керівника контролювального органу, крім позапланових перевірок, пов’язаних з декларуванням бюджетного відшкодування; щодо платників, які порушили податкове законодавство з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України; а також у випадку отримання інформації від іноземних державних органів після проведення перевірки, що свідчить про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
Актуальним питанням залишається, чи реагувати на запит контролювального органу. За загальним правилом відповідати необхідно, та робити це потрібно вчасно для запобігання позаплановій перевірці та накладенню штрафів. Проте, як свідчить практика, більшість запитів, складених податковою, є незаконними, що відповідно до останніх судових висновків не може ставати підставою для законної перевірки, а отже, свідчить про відсутність права на перевірку. Тому насамперед платник має перевірити зміст запиту на законність із перевіркою всіх обов’язкових реквізитів (обґрунтована підстава для направлення, вид контролю, суть порушення), а по-друге, залежно від ситуації надати відповідь у формі інформації та витребуваних документів або ж відписки із вказівкою на незаконність.
Якщо ви не погоджуєтеся з актом перевірки, у вас є право надати свої заперечення до податкового органу, проте останню крапку у спорах з контролювальним органом завжди поставить суд. Першорядним є не замовчувати, не зволікати та захищати свої права.
Отже, ключовою запорукою для того, щоби перевірка та результати перевірки не стали здивуванням та неприємним сюрпризом у вигляді штрафів, вилучення майна та довгострокових судових процесів платники мають заздалегідь підготуватися до можливих планових, позапланових та фактичних заходів податкового контролю з приділенням особливої уваги витратам і податковому кредиту як найбільш цікавим темам для інспекторів. Вказані вище дії дадуть змогу мінімізувати негативні наслідки візиту аудиторів та вибудувати нормальну комунікацію з представниками контролювальних органів.
Джерело: Юридична практика
