Гральний бізнес на пільговому оподаткуванні майже не платить до держбюджету, у Верховній Раді хочуть виправити цю ситуацію.
Депутати внесли законопроект про скасування податкової “спрощенки”. Хто виграє, розбиралися Vesti.ua.
Платять мало
27 вересня 2022 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект “Про внесення змін до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо заборони знаходження грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування”. Співавторами виступили народні депутати Ярослав Желєзняк, Данило Гетманцев, Олег Воронько, Олександр Дубинський та інші.
У пояснювальній записці як аргументи – лише цифри: суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з організації проведення азартних ігор, лотерей (крім поширення лотерей), парі (крім букмекерських контор, пари тоталізатора) з переходом на спрощену систему оподаткування (2%) почали платити майже у 10 разів менше податків, ніж раніше. Зокрема, середня сплата всіх податків “гральниками” скоротилася після переходу на спрощенку з 200 тис. грн до 23 тис. грн на добу.
При цьому з 1 січня по 31 серпня 2022 року, йдеться у пояснювальній записці, такі суб’єкти сплатили:
- податок на прибуток підприємств – 174 млн грн;
- ПДВ – 300 тис грн;
- податок на майно у частині земельного податку – 100 тис грн.
Після запровадження у квітні 2022 року “спрощенки” ці самі суб’єкти сплатили лише 13 млн 400 тис грн єдиного податку.
Тому, вважають співавтори законопроекту, така діяльність “особливо під час війни, не повинна отримувати пільги чи якісь особливі умови”.
Взагалі нульові
Один із співавторів законопроекту, Данило Гетманцев, у середині вересня у Telegram-каналі дорікав: за вісім місяців поточного року податок з виграшів зріс з 24 до 77,7 млн грн, що депутат вважає не відповідним сумі виплачених виграшів, яких набагато більше.
“Я розумію, у суму на загальній системі (оподаткування) за цей рік вийшов такий прибуток за 4 квартал 2021 року, але все-таки суть зрозуміла, – звернув увагу у Telegram-каналі також співавтор законопроекту, народний депутат Ярослав Железняк, – деякі чемпіони взагалі якось з травня місяця показали аж 4600 грн податку. Хоча їх онлайн-казино чудово працюють. Є приклади і офлайн. Одне казино, яке активно працює у бік аеропорту, показало нуль податків. Причому після переходу на “2%”, і до них були нулі. Але казино активно працює і має свіжі вакансії з набору працівників у гральні зали. З двома великими операторами лотерей теж дуже підозріла ситуація. Також падіння податків у багаторазовому обсязі”.
Ярослав Железняк зазначив, зареєстровано не лише цей законопроект, а й аналогічні виправлення до інших законопроектів.
Однак в інтерв’ю Укрінформу виконувач обов’язків голови КРАІЛ Олена Водолажко відзначила позитивну динаміку надходжень до держбюджету від гральної галузі: станом на кінець серпня 2022 року суб’єкти сплатили майже 800 млн грн за ліцензії, що свідчить “про можливість оперативного відновлення (галузі)”. Усього, за її даними, внаслідок збройної агресії РФ із 61 грального закладу у 17 регіонах зараз працюють лише 43. Відкрилися ще два заклади, таким чином, на даний період гральний бізнес функціонує у 19 регіонах.
Замість виграшу – зеро
Підхід депутатів (скасування “спрощенки”) дивно виглядає, вважає партнер юридичної фірми Eterna Law Артем Кузьменко, адже гральний бізнес – це такий самий бізнес, як і все, тобто заробляння грошей.
“Але чомусь з-під податкової пільги (спрощеної системи оподаткування) пропонують вивести тільки гральний бізнес. Вважаю, це популізм. В умовах війни гральний бізнес і так зазнає збитків, починаючи від того, що, насамперед, це бізнес туристично орієнтований, а туристів – немає, також суттєво скоротилися доходи місцевого населення, і закінчуючи таким чинником як труднощі з поверненням кредитів та інвестицій для операторів і відсутністю зацікавленості іноземних інвесторів вкладатися зараз в український гральний бізнес, – розповів експерт. – Якщо депутати скасують можливість грального бізнесу бути на спрощеній системі оподаткування, це призведе не до зростання надходжень до держбюджету, а до закриття, що навряд чи сприятиме зростанню податкових відрахувань. Слід розуміти також. що в українському гральному бізнесі працюють близько 50 тис. осіб, а це робочі місця, і всі ці люди сплачують податки. Тобто вигода для бюджету якщо і буде, то мізерна”.
Про необхідність продовження реформи гральної галузі щодо оподаткування зазначив Артем Кузьменко. За його даними, крім війни, інтерес іноземних інвесторів низький через незавершену реформу грального бізнесу у частині оподаткування. “На сьогодні не вироблено єдиного світового підходу до оподаткування грального бізнесу так, щоб він не йшов у тінь. В Україні спеціальне оподаткування для грального бізнесу (законопроект 2713-д) так і не було прийнято, ці новації “зависли”.
У результаті, ми спостерігаємо, що тіньовий гральний бізнес не платить взагалі нічого (у держбюджет) і чудово почувається, а на легальний гральний бізнес тиск ще передбачається посилити. Державі, на мій погляд, напевно, треба змістити акцент з посилення тиску на легальний бізнес на вироблення оптимальної форми оподаткування, адже ринок України все ще цікавий іноземним операторам. І ключовим завданням уряду має бути створення центрів доходу (для бюджету) і нових робочих місць, потенціал у ринку величезний, і ці податкові надходження можуть бути дуже доречними в економічній ситуації, що склалася, і для цього потрібно лише зайняти прогресивну позицію і закінчити реформу відповідно до найкращих міжнародних практик”, – вважає він.
Однак про податки для грального бізнесу не забули – виконувач обов’язків голови КРАІЛ Олена Водолажко сподівається на повернення парламенту до законопроекту 2713-д.
Платить стільки, скільки вважає за потрібне
Гральний бізнес платить стільки, скільки вважає за потрібне, вважає незалежний експерт, кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. Податки – не єдині платежі грального бізнесу. Основне джерело оплати – за ліцензії на діяльність.
Наприклад, казино у Києві має сплатити за ліцензію 72 млн грн на рік, а в інших містах 36 млн грн на рік. За букмекерську діяльність в інтернеті доведеться заплатити 109 млн грн на рік, а за зал гральних автоматів – 9 млн грн. І оскільки казино не укладають контрактів зі своїми клієнтами, а внески і виплати здійснюються в основному у готівковій формі, дуже важко проконтролювати, які реально прибутки отримує цей бізнес.
Тому він платить стільки, скільки вважає за потрібне, і з цим нічого не вдієш: плату за ліцензії набагато легше збирати, ніж податки. Якщо влада хоче отримувати більше доходів від цього бізнесу, то доцільніше підвищувати розмір плати за ліцензії, а не переводити гральний бізнес на загальну систему оподаткування”, – вважає він.
При цьому експерт вважає, що шанси на ухвалення законопроекту дуже високі, проте “він просто поверне ситуацію на початок квітня 2022 року. Доходи держбюджету від грального бізнесу можуть трохи зрости, а от в діяльності грального бізнесу нічого не зміниться”.
Гральному бізнесу може стати легше
Стовідсоткові шанси на ухвалення законопроекту дає і директор ТОВ “Спасибко і партнери. Правові та податкові консультації” Валентин Спасибко, оскільки, на його думку, дуже важко пояснити, особливо в умовах воєнного стану, чому цей вид бізнесу має оподатковуватися за спрощеною системою. Щоб зрозуміти наслідки, варто повернутися у 1999 рік, коли запроваджувалася “спрощенка”.
Як розповів Валентин Спасибко, така система оподаткування запроваджувалася для підтримки підприємців-початківців, стимулювання розвитку малого бізнесу і сприяння самозайнятості населення. “Цієї мети планувалося досягти шляхом вирішення двох завдань: максимально спростити бухоблік і звітність для суб’єктів малого підприємництва та надати можливість сплачувати податки у меншому обсязі.
Перша мета була навіть пріоритетнішою. Адже, за фактом, якщо рахувати не в абсолютних числах, а у відносних величинах, дуже часто малі підприємці сплачують податки на рівні не менше, а суттєво більше, ніж великі підприємства. Наприклад, ФОП на другій групі оподаткування при доході 20 тис. грн платить 1300 грн ЄСВ або 6,5% від суми обороту. Водночас для великих заводів “нормальний рівень” податкового навантаження з податку прибуток розраховується лише на рівні 1,5-2% від обороту.
Однак платник ЄСВ може розрахувати суму самостійно, не витрачаючи кошти на послуги бухгалтера, і це дозволяє йому заощаджувати. Виходячи з цього, ні для кого не секрет, що гральний бізнес передбачає дуже суттєві капіталовкладення, і в цю нішу бізнесмени-початківці точно не підуть. Тому підстав для такої підтримки ігорного бізнесу (“спрощенки”) немає”, – пояснив експерт.
З цієї ж причини, Валентин Спасибко не прогнозує, що в гральному бізнесі буде закриття або зростання тарифів, оскільки, це визначається, виходячи з ринкового попиту і платоспроможності клієнтів. Більше того, “загальна система оподаткування іноді дозволяє сплачувати навіть менше податків, ніж спрощена”, наголосив він.
Прибутків мало
Насправді, для українського грального бізнесу не було спрощеної системи оподаткування як такої, розповіла Vesti.ua президент Української асоціації гральної індустрії Сергієнко. “З 2021 року, коли гральний бізнес в Україні було перезапущено, згідно з даними Держказначейства, суб’єкти цього бізнесу сплатили до держбюджету 127, 03 грн (податку на прибуток) від букмекерської діяльності та азартних ігор, включаючи казино“, – пояснила вона.
Тобто особливої прибутковості цей бізнес не показав. Чи суб’єкти просто ігнорували ці податки. З квітня 2022 року, коли було надано можливість перейти, в тому числі, і гральному бізнесу на спрощену систему оподаткування, в умовах війни навряд чи доходи зросли, а падіння інтересу у західних партнерів і відтік потенційних інвесторів в український гральний бізнес навряд чи перекриють втрати галузі. від війни. І при цьому депутати пропонують повернути для українського грального бізнесу всі ті податки і збори (включаючи 18% на прибуток від ігор), які були до війни, мотивуючи падінням відрахувань до держбюджету.
Можливо, слід глибше вивчити проблему: платять менше не завжди тому, що хочуть щось приховати, а й тому, що нема з чого. Повернення повноцінного оподаткування в таких умовах, гадаю, навряд чи приведе до різкого зростання надходжень у держбюджет від грального бізнесу. Якщо врахувати, що суб’єкти грального бізнесу допомагають ЗСУ і підтримують соціальні програми, можливо, запропоноване парламентарями і дасть ефект, але короткостроковим і навряд чи потужним. З іншого боку, дедалі більше “гравці” йдуть в економічну тінь, і з посиленням податкового тиску ця тінь може розростатися, що навряд чи суттєво збільшить надходження у держбюджет”.
Джерело: ВЕСТИ.UA
