Банкрутство у період війни

Артур Коваль, юрист ETERNA LAW

Чи не кожна стаття у воєнний період починається з абзацу про 24 лютого 2022 року та повномасштабне вторгнення росії по всій території України, і ця стаття не є виключенням. Так, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, який триває і на сьогодні.

Незламний український народ продовжує героїчний супротив агресору, державі-терористу росії та продовжує адаптуватись до сьогоднішніх реалій. Органи судової системи, як і більшість інших надважливих для державності органів, пристосовуються до воєнного часу та удосконалюють необхідні процеси.

Сфера банкрутства, яка завжди була окремим витвором мистецтва у юриспруденції, стає ще більш актуальною в сьогоднішніх реаліях. Війна відобразилась негативно як на малому так і на великому бізнесі: розвиватись та генерувати дохід підприємствам стає складніше, а отже й задовольняти вимоги кредиторів – важче.

Якщо з «лояльними» контрагентами домовитись про відстрочку повернення боргу можливо, то з вимогливими – майже ні. Компанія-боржник одразу може отримати на адресну пошту претензії та вимоги по сплаті заборгованості, а згодом і копію заяви про відкриття провадження про банкрутство. Не виключаючи, звичайно, «добровільне» банкрутство, коли підприємство самостійно звертається до суду з заявою про відкриття провадження про банкрутство на підставі високого ризику неплатоспроможності.

Так, з інформації на сайті судовій владі України, вбачається, що за 2021 рік було відкрито понад 800 проваджень про банкрутство, у той час як в 2022 році – майже 600 проваджень, однак, варто враховувати, що сфера банкрутства ожила приблизно влітку 2022.

Не дивлячись на те, що уряд України намагається вчасно пристосуватись до нових обставин шляхом внесення змін до законодавства, Кодекс з процедур банкрутства України (КзПБУ) не зазнав жодних змін.

При цьому, за період війни у Верховній Раді були зареєстровані такі законопроекти:

· №7442 від 07.06.2022, яким пропонується, зокрема:

– впровадження можливості накладення арешту на майно осіб, що несуть субсидіарну чи солідарну відповідальність з боржником;

– продаж майна забезпеченому кредиторові прирівнюється за своїми правовими наслідками до звернення стягнення на предмет застави (іпотеки);

– тимчасове скасування дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих за невчинення дій та невиконання обов’язків, якщо їх вчинення та/або невиконання унеможливлено веденням бойових дій;

– можливість суду здійснювати розгляд справи про банкрутство в порядку письмового провадження;

– припинення нарахування відсотків та штрафних санкцій на зобов’язання боржника, які реструктуризовані згідно з планом санації чи реструктуризації боргів боржника;

– можливість відкриття справи про банкрутство за заявою боржника, до неплатоспроможності якого призвело проведення бойових дій, без авансування винагороди арбітражному керуючому.

• №8231 від 28.11.2022, яким пропонується, серед іншого:

– ввести мораторій на відкриття проваджень у справах про банкрутство юридичних осіб за заявами кредиторів за вимогами, що виникли з 24.02.2022;

– зупинити вже відкриті провадження у справах про банкрутство юридичних осіб за заявами кредиторів за вимогами, що виникли з 24.02.2022;

– продовжити строк для обов’язкового звернення керівника юридичної особи до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, у тому випадку, якщо боржник доведе, що таке звернення у строки, було неможливе через воєнні дії.

На сьогоднішній день жоден з вищезазначених законопроєктів не набрав чинності, а тому процедура банкрутства не зазнала законодавчих змін, в результаті чого як боржники (арбітражні керуючі), так і кредитори змушенні користуватись «не пристосованими» до війни нормами законодавства.

З судової практики, зокрема, вбачається, що навіть якщо активи боржника знаходяться на непідконтрольній Україні території, провадження з банкрутства такого боржника не зупиняється, а акцентується увага на інших процесуальних діях в рамках справи.

При цьому, важливо зазначити, що п. 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 2 вересня 2014 року № 879 зазначено, що підприємства, які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств.

Так, вищенаведене положення надає можливість та врегульовує порядок проведення інвентаризаційних дій в рамках справи про банкрутство в майбутньому за умови безпечного доступу до майна, що вже застосовується арбітражними керуючими у справах про банкрутство.

Сфера банкрутства як і завжди актуальна попри введений воєнний стан, активні бойові дії та можливу складність щодо місця розташування майна.

Однак, бізнесу варто враховувати, що банкрутство – комплексний механізм, який може бути покликаний, у тому числі, для відновлення платоспроможності боржника та господарської діяльності. А тому, за умови всебічного юридичного аналізу та будування правильної стратегії справи, є цілком можливим повернення підприємству фінансової стабільності та конкурентоспроможності на ринку.