Економічне бронювання: які варіанти депутати пропонують українському бізнесу

Анна Мирошниченко, молодша юристка

Механізм економічного бронювання, який уже незабаром може бути запроваджений в Україні, породжує широкі соціальні дискусії щодо його доцільності та справедливості. У цьому контексті важливо зазначити, що закон «Про оборону України» серед складових елементів обороноздатності держави вказує також її економічний потенціал. Отже, за умови введення в дію прозорих і справедливих правил механізм економічного бронювання може стати надзвичайно ефективним в умовах повномасштабного вторгнення. Зокрема – забезпечити наповнення державного бюджету, підтримку економіки воєнного часу, а також допомогти подолати ті виклики, які постають перед українським бізнесом. Крім того, це дасть можливість роботодавцям самостійно вирішувати, кого з працівників вони хочуть забронювати для того, щоб мати змогу планувати свою подальшу діяльність. Команда юридичної компанії ETERNA LAW спеціально для Mind проаналізувала проєкти законів щодо цього питання, які зараз уже перебувають на різних стадіях розгляду парламентом, щоб зрозуміти: які варіанти економічного бронювання невдовзі можуть запропонувати українським підприємцям і які умови та нюанси закладені в кожному з них.

У Верховній Раді України зареєстровано низку законопроєктів щодо економічного бронювання: законопроєкт №11331 та альтернативні до нього №11331-1 і №11331-2, законопроєкти №11332-2 і №11388. Розглянемо їхні особливості.

Законопроєкт №11331 передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних, що працюють у суб’єктів господарювання, які за кожного заброньованого працівника щомісячно сплачують до державного бюджету збір за бронювання військовозобов’язаних, встановлений Податковим кодексом України. Чинним законодавством такий збір не передбачений, проте він запропонований іншим законопроєктом – №11332 від 11 червня 2024 року, яким встановлюється його розмір – тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 400 грн). Водночас додатковою вимогою для бронювання працівників суб’єктами господарювання, які сплачуватимуть зазначений збір, є відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та зі сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів.

Ба більше, законопроєктом №11331 вирішується давня проблема неможливості бронювання працівників фізичними особами-підприємцями. Окрім сплати вищезазначеного щомісячного збору та відсутності заборгованості зі сплати вищезазначених платежів, для фізичних осіб-підприємців встановлюються такі вимоги: фізична особа-підприємець та/або її наймані працівники мають право на бронювання за умови, якщо обсяг доходу фізичної особи-підприємця протягом календарного місяця становить не менше трикратного розміру збору за бронювання військовозобов’язаних, встановленого Податковим кодексом України, та підтвердження нею ведення господарської діяльності протягом попереднього річного звітного (податкового) періоду.

На практиці для ФОПів це означатиме, що для того, щоб мати можливість скористатися бронюванням:

фізична особа-підприємець має сплачувати щомісячний збір у розмірі 20 400 грн за кожного заброньованого працівника;
вона не повинна мати заборгованості з виплати заробітної плати та зі сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів;
обсяг її місячних доходів повинен становити не менше 61 200 грн;
вона повинна підтвердити ведення нею господарської діяльності в попередньому звітному (податковому) році, тобто новостворені ФОП не матимуть змоги бронювати своїх працівників до моменту, поки вони не відпрацюють принаймні один звітній (податковий) рік.

Зі свого боку, законопроєкт №11331-1 передбачає бронювання військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, де середньомісячна заробітна плата військовозобов’язаного працівника становить не менше дванадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року (тобто у 2024 році – не менше 36 336 грн).

Звертаємо увагу, що з цього формулювання не зовсім зрозуміло, чи йдеться про розмір середньомісячної заробітної плати кожного конкретного військовозобов’язаного працівника, який пропонується до бронювання, чи всіх військовозобов’язаних працівників компанії загалом.

Якщо перший варіант – бронюванню підлягатимуть виключно ті працівники, які мають середньомісячну заробітну плату не менше 36 336 грн; якщо другий – заброньованими зможуть бути також працівники, середньомісячна заробітна плата яких є меншою за 36 336 грн, за умови, що середній показник місячної заробітної плати військовозобов’язаних працівників у компанії відповідає цьому рівню або перевищує його.

Водночас, згідно із законопроєктом №11331-1, зберігається вимога до представників бізнесу, які планують бронювати своїх працівників, щодо відсутності в них заборгованості з виплати заробітної плати, сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів, проте не передбачається можливості бронювання для ФОПів.

Законопроєкт №11331-2 є аналогічним попередньому в контексті механізму бронювання працівників компаніями, однак, на відміну від законопроєкту №11331-1, ним передбачена можливість бронювання для ФОПів. Для цього повинні бути дотримані такі вимоги:

ФОП був зареєстрований не менш ніж за 6 календарних місяців до дня набрання чинності законом, який пропонується законопроєктом №11331-2;
обсяг доходу ФОПа за останній місячний податковий (звітній) період становить не менше трикратного розміру збору за бронювання військовозобов’язаних, встановленого Податковим кодексом України (не менше 61 200 грн).

Таким чином законопроєкт №11331-2 є своєрідним поєднанням законопроєктів №11331 і №11331-1.

Проте звертаємо увагу на суттєвий недолік законопроєкту №11331-2 щодо вимоги до строків реєстрації фізичної особи-підприємця. Так, якщо, за законопроєктом №11331, новостворені ФОП зможуть скористатися механізмом економічного бронювання після того, як відпрацюють принаймні один звітній (податковий) рік, то відповідно до формулювання, запропонованого законопроєктом №11331-2, ФОП, які зареєстровані пізніше ніж за 6 календарних місяців до дня набрання чинності цим законом, такої можливості не матимуть ніколи.

Окремо зауважимо, що, судячи з формулювання, запропонованого законопроєктами №11331 та №11331-2, у випадку відповідності розглянутим критеріям, заброньованими можуть бути не тільки працівники, а й сама фізична особа-підприємець.

Зі свого боку, законопроєкт №11332-2 фактично встановлює такий самий розмір збору за бронювання військовозобов’язаних, як ми розглянули вище (20 400 грн).

Водночас ним також передбачена норма, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, в установах і організаціях, які сплачують ЄСВ більше ніж еквівалент п’ять мінімальних заробітних плат (більш ніж 40 000 грн) та мають штатну чисельність працівників від 10 осіб – до 50% кількості призовників, військовозобов’язаних і резервістів (у тому числі тих, які працюють за трудовими договорами).

Недоліками цієї норми вважаємо такі:

з огляду на те, що такі зміни вносяться до Податкового кодексу України, а не профільних законів у сфері мобілізації, не зрозуміло, чи є це додатковою вимогою до всіх компаній, які користуватимуться механізмом економічного бронювання, чи – окремим самостійним критерієм, за умови відповідності якому компанія зможе бронювати своїх працівників;
фактично буде можливо забронювати набагато менше, ніж 50% військовозобов’язаних працівників, оскільки запропонований законопроєктом ліміт встановлюється у відсотковому співвідношенні до кількості працівників, які є не тільки військовозобов’язаними, а й призовниками та резервістами.

Повністю ідентична норма пропонується законопроєктом №11388. Проте, на відміну від законопроєкту №11332-2, з тексту законопроєкту №11388 повністю зрозуміло, що це пропонується як окремий самостійний критерій, за умови відповідності якому компанія зможе бронювати своїх працівників.

Варто зазначити, що аспекти реалізації розглянутих механізмів економічного бронювання будуть встановлюватися нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Отже, підготовлені законопроєкти пропонують різні підходи до бронювання військовозобов’язаних працівників. Який із них потрапить на голосування в першому читанні, вирішуватиме профільний комітет Верховної Ради. Загалом ідея економічного бронювання має потенціал для збереження економіки держави та забезпечення інтересів представників як малого, так і середнього та великого бізнесу. Водночас наголошуємо, що впровадження такого механізму має здійснюватися з обов’язковим дотриманням принципів недискримінації, прозорості та справедливості. Також важливо усунути прогалини законопроєктів, які ми розглянули в цій статті.

Окремо зауважимо, що в публічних джерелах наявна інформація, що народні депутати працюють над законопроєктом, який впроваджуватиме так звану економічну мобілізацію нарівні з економічним бронюванням. Відповідна концепція ще не опублікована, проте зазначається, що вона полягатиме в тому, що бізнес, який не має можливості сплачувати збір за бронювання працівників, зможе замість цього надавати товари, роботи чи послуги для військових на еквівалентну суму.

Будемо уважно стежити за подальшим розвитком подій та інформувати про нові можливості й рішення.

Примітка: розміри зборів, заробітної плати, фінансових показників, зазначені в цій статті станом на момент її написання та надалі можуть змінитися, зокрема у зв’язку зі змінами до розглянутих законопроєктів та інших законів України.

Джерело: Mind