Автори:
Олег Мальський, партнер ETERNA LAW та співголова Комітету ААУ з компенсації збитків, завданих військовою агресією та військових злочинів
Олег Бекетов, старший партнер, керівник міжнародної судової практики ETERNA LAW
Крістіна Шаповалова, радниця практики ETERNA LAW з компенсації збитків, завданих внаслідок війни та співголова Комітету ААУ з компенсації збитків, завданих військовою агресією та військових злочинів
Що означає створення міжнародного реєстру збитків, завданих Україні, і як працювали такі реєстри в інших країнах?
У середині лютого уряд Нідерландів дав принципову згоду на пропозицію України про створення в Гаазі офісу міжнародної організації для ведення міжнародного реєстру збитків, завданих Україні російською агресією.
Планується створення комплексного механізму.
На першому етапі він включатиме фіксування претензій щодо збитків, на другому – створення компенсаційної комісії та фонду, який наповнюватиметься в тому числі шляхом конфіскації російських активів.
У 2022 Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію про необхідність створення міжнародного реєстру збитків та компенсаційного механізму для виплати росією репарацій у зв’язку з агресією проти України.
Парламентська асамблея НАТО та Європарламент закликали створити механізм стягнення репарацій і трибунал для притягнення вищого політичного та військового керівництва росії й білорусі до відповідальності за злочини проти України. Низка країн визнали російський режим терористичним.
Тобто міжнародний реєстр збитків – це попередній етап перед створенням міжнародної компенсаційної комісії для відшкодування збитків, завданих російською агресією. До міжнародного реєстру буде інтегровано український реєстр пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій нерухомого майна.
Документа, який би визначав порядок роботи та наповнення реєстру, ще нема. Однак відомо, що формат механізму розробляла українська сторона з огляду на досвід роботи структур з компенсації збитків після вторгнення Іраку в Кувейт та будівництва стіни на окупованій палестинській території.
Реєстр ООН для фіксації збитків на палестинській території
Реєстр ООН створений у 2006 році резолюцією Генеральної асамблеї для документального фіксування збитків фізичних та юридичних осіб у зв’язку з будівництвом стіни. Реєстр чинний, але виплати не здійснювалися, оскільки збитки фіксуватимуться протягом усього часу існування стіни.
Адмініструє реєстр офіс в Австрії, до складу якого входять призначені генеральним секретарем члени правління та апарат.
Регламент визначає, що претензії мають бути подані заявниками за встановленою формою в паперовій формі разом з фотокопіями додатків у таких шістьох категоріях: сільське господарство, комерційна діяльність, житлове будівництво, працевлаштування, доступ до послуг, державні ресурси.
Робочою мовою провадження є англійська, однак претензії потерпілих та документи, що це підтверджують, можуть подаватися однією з мов ООН. Переклад документів за потреби офіс здійснюватиме самостійно. Після отримання претензії офіс її реєструє і видає квитанцію, що це підтверджує.
Офіс оцінює претензії відповідно до технічних критеріїв і критеріїв прийнятності (наявність причинно-наслідкового зв’язку між заявленою шкодою і будівництвом стіни) та готує рекомендації правлінню щодо включення претензій до реєстру.
Виконавчий директор представляє на розгляд правління претензії, які були попередньо оцінені офісом відповідно до критеріїв прийнятності. Рішення щодо включення або не включення вимог до реєстру ухвалюються більшістю голосів правління, є остаточними та оскарженню не підлягають.
Важливо, аби розробка механізму для України не зупинялася на фіксації, а паралельно створювалася комісія для розгляду і виплати компенсацій.
Досвід роботи компенсаційної комісії ООН у Кувейті
Для компенсації збитків після вторгнення Іраку в Кувейт Рада безпеки ООН створила компенсаційний фонд та комісію одразу. Комісія як допоміжний орган Ради безпеки складалася з керівної ради, груп уповноважених та секретаріату.
У 1991 році резолюція Ради безпеки відповідальність за прямі збитки, шкоду, включаючи екологічну, заподіяну іноземним урядам, громадянам і корпораціям у результаті незаконного вторгнення Іраку в Кувейт, поклала на Ірак.
Комісія ООН з компенсацій не була судом чи арбітражем, а діяла як політичний орган. Вона виконувала функцію встановлення фактів: перевіряла претензії та їх обґрунтованість, оцінювала збитки та вирішувала спірні питання.
Розгляд заяв і виплата компенсацій мали багато особливостей, на які варто звернути увагу, оскільки це може бути актуальним для українських заявників.
Рада керівників делегувала відповідальність за розгляд претензій групам уповноважених, яких призначали генеральний секретар і рада.
Загалом було 19 груп уповноважених, до складу яких увійшли міжнародно визнані експерти з права, фінансів, бухгалтерського обліку, страхування, інжинірингу та оцінки екологічної шкоди з понад 30 країн. Уповноважені мали перевірити прийнятність заявок та здійснити триетапну перевірку.
1.Визначити, чи підпадають під юрисдикцію комісії збитки, про які стверджували позивачі, тобто чи були збитки прямим результатом вторгнення.
2.Перевірити, чи справді заявник отримав вказані ним збитки.
3.Визначити, чи були збитки завдані в заявлених обсягах. Якщо ні – визначити належний розмір збитку на основі доказів, наданих групі.
Заявники не могли самі звертатися до комісії, претензії подавалися за посередництва урядів або міжнародних організацій. Комунікація здійснювалася через державу, включно з допомогою заявникам у заповненні форм претензій.
Претензії подавалися в таких категоріях: особи, які були змушені виїхати з Кувейту чи Іраку; особи чи їх сімʼї, що зазнали тілесних ушкоджень або смерті; індивідуальні вимоги про відшкодування збитків до 100 тис дол та понад 100 тис дол; приватні та державні корпорації; уряди та міжнародні організації.
Після цього секретаріат приймав, реєстрував та групував заявки. Надалі претензії перевірялися на відповідність технічним вимогам. У разі виявлення будь-яких недоліків заявнику пропонувалося внести виправлення.
Потім претензії передавалися відповідній комісії уповноважених. Раді керівників подавався письмовий звіт про отримані претензії та суми рекомендованої уповноваженими компенсації, а також короткі пояснення причин.
Рекомендовані суми підлягали затвердженню радою керівників, яка могла збільшувати їх або зменшувати. Рішення, ухвалені радою щодо призначення компенсації, були остаточними і не підлягали оскарженню чи перегляду.
Рада безпеки ООН створила фонд для виплати компенсацій, що наповнювався коштами від уряду Іраку та відсотками від експортних продажів іракської нафти.
Присуджені компенсації комісія надсилала урядам та міжнародним організаціям, через які заявники подавали заяви. Своєю чергою уряди та міжнародні організації мали розподілити кошти між заявниками.
До останніх подій в Україні це був найбільший прецедент вирішення міжнародних претензій. Робота комісії ООН тривала понад 30 років, було розглянуто майже 2,7 млн претензій. До 2005 року компенсовано 52,4 млрд дол 1,5 млн заявників. Це 15% від заявлених 352 млрд дол.
Рішення українських судів у міжнародному компенсаційному механізмі
У квітні і травні 2022 року Верховний Суд вказав, що росія не має судового імунітету в деліктних позовах внаслідок збройної агресії проти України, а спір про відшкодування збитків може бути розглянутий і вирішений судом України.
Після цього українські громадяни та бізнес подали понад 150 позовів проти росії про відшкодування збитків до судів України.
Господарські суди вже ухвалили 11 рішень, усі вимоги про стягнення компенсації реальних збитків та упущеної вигоди бізнесу задоволені. Суди загальної юрисдикції ухвалили 18 рішень, з них задоволені 13 про компенсацію фізичним особам моральної шкоди та матеріальних збитків.
Такі рішення українських судів можуть бути виконані в Україні або визнані та виконані в країнах Євросоюзу, Великобританії, США та Канаді.
Рішення українських судів, що фіксує розмір збитків, повинно вписуватися у всеохоплюючу систему компенсації за прикладом досвіду розгляду претензій комісією ООН з компенсацій щодо Кувейту, узятого Україною за основу.
Під час роботи комісії в справі Кувейту були встановлені обмеження, щоб заявники не могли отримати кілька компенсацій за ті самі збитки. У звітах комісії вказано, що у формах претензій містився стислий виклад заявлених збитків.
Заявникам пропонувалося вказати, чи подавали вони іншу претензію щодо тих самих збитків до іншого форуму, наприклад, до національного суду.
Якщо такий позов був поданий до іншого суду і компенсація була отримана за ті ж збитки, то позивач повинен був повідомити про це. Секретаріат комісії враховував інформацію, отриману від урядів, заявників та з інших джерел.
Уряди Кувейту та Іраку надавали комісії інформацію стосовно судових позовів, що перебували на розгляді в судах їх юрисдикції проти Іраку, наданих компенсацій, одержувачів здійснених платежів або допомоги.
Суми, отримані заявниками як компенсація не пов’язаних з фондом збитків, на яких ґрунтувався позов, підлягали вирахуванню з компенсації до виплати. Іншими словами, невиплачені суми збитків могли бути заявлені до компенсації.
Отже, репараційний механізм для України запрацює з ретельного документування збитків незалежною міжнародною інституцією. Важливо, щоб так само оперативно, як і реєстр, були створені компенсаційна комісія та фонд для своєчасного здійснення виплат за претензіями постраждалих.
Потенційним заявникам потрібно розуміти, що процес збору доказів, доведення фактів та розміру завданої шкоди покладається на них.
Джерело: Економічна правда