В умовах запровадження економічного бронювання та непростого фінансового становища країни було прийнято ресурсний законопроєкт №11416-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», метою якого є наповнення дохідної частини бюджету за рахунок податкових платежів для забезпечення національної безпеки та оборони України в умовах військової агресії російської федерації. Проєкт закону набрав великого розголосу, особливо щодо оновлених ставок військового збору. Як податкові нововведення позначатимуться на українському бізнесі, громадянах та функціонуванні економіки в цілому, буде розглянуто в даній статті.
I. Військовий збір
Держава встановлює наступні ставки військового збору:
- для фізосіб — підприємців І, II та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної ЗП, встановленої станом на 1 січня звітного року;
- для всіх фізосіб — підприємців III групи у розмірі 1% від доходу (визначеного відповідно до положень ст. 292 ПКУ);
- для юридичних осіб III групи єдиного податку у розмірі 1% від доходу (визначеного відповідно до положень ст. 292 ПКУ);
- для фізичних осіб на рівні 5%.
Таке підвищення планується на період до 31 грудня року, в якому буде припинено воєнний стан.
Нагадаємо, що до прийняття цього законопроєкту для українських фізосіб — підприємців сплата даного податку не входила до кола зобов’язань. Розмір ставки військового збору та об’єкт оподаткування визначатиметься групою єдиного податку. При цьому фізособи — підприємці І, II та IV групи та платники III групи єдиного податку сплачуватимуть його, починаючи вже з 1 жовтня 2024 року. Зростання військового збору для найманих осіб, з 1.5% до 5% (тобто на 3.5%) матиме наслідок у вигляді скорочення виплат заробітної плати. Водночас для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, ДПСУ, УДО та ДССЗЗІ, військовий збір залишиться на рівні 1,5%.
Крім цього, Кабміну було доручено розробити законопроєкт щодо внесення змін у Бюджетний кодекс України, в якому військовий збір зараховуватиметься до спеціального фонду Держбюджету в інтересах фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони. Такий намір, безперечно, є критично важливим для національної безпеки та посилення матеріально-технічної підтримки ЗСУ. Однак все залежатиме від прозорості процесу цільового використання таких коштів.
II. Податок на прибуток
Від цього часу ставка податку на прибуток встановлюється:
- для банків – у розмірі 50% за 2024 рік;
- для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) – у розмірі 25% з 2025 року.
Зважаючи на те, що банківський сектор приніс суттєві прибутки державі у 2023 році після запровадження ставки у розмірі 50%, законопроєктом була встановлена така ж сплата і за 2024 рік. Причиною, очевидно, є дефіцит бюджету і потреба у збільшенні відрахувань у воєнний час. Небанківські фінансові установи (ломбарди, факторингові компанії, кредитні спілки, інвестиційні фонди, лізингові компанії тощо) генеруючи значні прибутки, теж зазнали податкових змін у зв’язку зі зростанням ставки з 18% до 25%.
III. Авансові внески
Урядом була оптимізована модель визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток для АЗС. Встановлено такі щомісячні внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
- у розмірі 30 тис. грн у разі реалізації виключно скрапленого газу (пропану або суміш пропану з бутаном, скрапленого газу природного, інших газів);
- у розмірі 45 тис. грн у разі реалізації кількох видів пального, якщо частка реалізації скрапленого газу у загальному обсязі реалізованого пального протягом місяця становить 50% і більше;
- у розмірі 60 тис. грн в усіх інших випадках.
У разі несплати платником узгодженої суми авансового внеску, АЗС підлягатиме накладенню штрафів визначених ст. 124 ПКУ.
Ця новація суттєво вплине на представників малого та середнього бізнесу у сфері АЗС, яким доведеться оптимізувати свої витрати.
Авансові внески за роздрібну торгівлю пальним сплачуватиметься і фізособами — підприємцями, стосуючись податку на доходи фізичних осіб.
Крім цього, прийнятий законопроєкт торкнеться і власників обмінників. Скорегована наступна прив’язка до євро:
- 700 євро за кожен пункт обміну валюти у Києві;
- 600 євро – у містах з населенням понад 50 тис.;
- 200 євро – для усіх інших населених пунктів.
Прив’язування авансових внесків з податку на прибуток до євро, що є однією з провідних світових валют, свідчить про поступову інтеграцію в європейський ринок.
IV. Зміни в податковій звітності
Запроваджується помісячна звітність з ПДФО з 1 січня 2025 року. Для держави зміна у поданні звітності є перевагою у вигляді регулярного контролю фінансів та податкових надходжень платника. Однак для бізнесу таке корегування може збільшити адміністративне навантаження та накладень штрафних санкцій.
Ця новація була введена для цілей економічного бронювання та пояснюється представниками міністерств та комітетів як спрощення отримання актуальної інформації щодо щомісячної зарплати працівників, створення доданої вартості шляхом повернення на роботу чоловіків, переходу від «критичності підприємства» до «критичності працівника» для подальшого прийняття рішення про бронювання. Однак зауважимо, що процедура бронювання працівників критично важливих підприємств нещодавно була зупинена протокольним рішенням уряду через велику кількість заброньованих для перегляду наявних критеріїв.
V. Податкові зобов’язання
Податкових трансформацій відчує й аграрний сектор (особливо представники малого та середнього бізнесу) у зв’язку зі збільшенням мінімального податкового зобов’язання на 14% та встановленням його мінімальної суми у розмірі 1400 гривень на 1 га ріллі.
Крім цього, з фіскальними змінами можуть стикнутися і представники IV групи у випадку наявності боргу по ПЗ більш як за 2 квартали. За цих обставин підприємці можуть втратити спрощену систему і зрештою муситимуть перейти на загальну систему оподаткування з новою податковою дисципліною.
VI. Інші зміни
- підвищення ренти на видобуток щебеню, піску та каоліну;
- збільшення мінімальних роздрібних цін на вина і виноробну продукцію на 50%.
Водночас передбачається:
- звільнення від оподаткування ПДФО коштів, нарахованих за програмою «Національний кешбек» (за 2024 та 2025 роки);
- звільнення від ПДФО іноземної допомоги, яку отримують громадяни в інших країнах по тимчасовому захисту (за 2022, 2023 та наступні роки до припинення або скасування воєнного стану) як додаткового блага або благодійної діяльності.
Підсумовуючи, потрібно зазначити, що законопроєкт №11416-д має як позитивні, так і негативні сторони. Безумовно, від впровадження нових змін, держава отримає додаткові джерела для подолання бюджетного дефіциту та акумулювання коштів для армії. Однак для подальшого процесу використання коштів важлива відкритість всіх процедур та розробка законопроєкту про зарахування коштів до спеціального фонду. Оновлення податкової політики суттєво вплине на представників малого та середнього бізнесу, у зв’язку з чим їм доведеться переглянути процес звітування, раціоналізувати свої витрати та сплачувати військовий збір вже з 1 жовтня. Для громадян же податкові зміни стосуватимуться підвищення податкових платежів.
Джерело: Юридична Газета
