Чи вдалося реалізувати потенціал нового українського ринку?
Так збіглося, що в липні цього року в галузі грального бізнесу відбулося відразу кілька важливих подій: рік від моменту ухвалення закону про азартні ігри, ухвалення Верховною Радою в першому читанні довгоочікуваних змін у системі оподаткування і досягнення знакової суми в 1 млрд гривень, сплаченої операторами грального ринку як ліцензійні збори.
Всі три події є надзвичайно важливими і взаємопов’язаними, розберімося чому.
З моменту фактичного відкриття можливості для отримання ліцензій на гральну діяльність, що відбулося на початку 2021 року, Комісією з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) було видано понад 40 ліцензій на всі типи ігрової діяльності. Крім того, приблизно 70 дозволів, що підтверджують відповідність приміщення законодавчим вимогам, отримали готелі категорії від 3 до 5 зірок.
Про що свідчать такі показники? Реформа ринку азартних ігор, а точніше його легалізація, почала приносити перший видимий результат: організатори азартних ігор почали працювати, гравці отримали гарантії чесної гри і захист з боку держави, а ринок як такий запустили.
Важливо зазначити, що до кінця року дії закону, а за фактом за неповний рік існування ринку, надходження в бюджет від сплати ліцензійних зборів перевищили 1 мільярд гривень. Крім того, не варто забувати, що крім фіксованих ліцензійних платежів, бюджет також отримує непрямі податки від діяльності операторів азартних ігор. Оцінити суму від таких надходжень досить складно. Однак з огляду на масштаби інвестицій, необхідних для запуску роботи операторів, суму, вкладену в розкрутку брендів на новому ринку, можна з упевненістю припустити, що рівень таких надходжень перевищує суму надходжень безпосередньо від ліцензійних зборів, тобто більше ніж 1 мільярд.
З одного боку, отримання першого мільярда є істотним показником, який також показує суму втраченої вигоди для держави за всі 10 років заборони. З іншого, враховуючи потенціал ринку і відсутність іноземних операторів, досягнута сума надходжень до бюджету далеко не гранична. Яскравим прикладом відсутності очікуваного інтересу з боку інвесторів до ринку, є незатребуваність інвестиційних ліцензій, які передбачалися Законом про азартні ігри як стимулювальний інструмент залучення великих прямих іноземних інвестицій, зокрема в будівництво нових п’ятизіркових готелів.
Приклад отримання максимальної вигоди для держави від, по суті, запуску цілого сектора економіки показали безліч зарубіжних країн.
Зокрема, Грузія шляхом створення сприятливих інвестиційних умов при відкритті ринку азартних ігор і, як наслідок, значного його масштабування, змогла отримати надходження до бюджету, які, з огляду на розмір внутрішнього ринку, були кратно більші за українські надходження. Як результат, нині ігрова індустрія в Грузії приносить щорічно $2,2 млрд доходів, що становить до 14% ВВП країни.
Виникає логічне запитання: чому ж потенціал ринку не реалізований і коли ми зможемо побачити на ринку України великі іноземні компанії?
Відповідь досить проста: чинна редакція Податкового кодексу не адаптована до ухваленого закону, що легалізує азартні ігри. Водночас законопроєкт, спрямований на його уніфікацію та збалансування системи оподаткування і вартості ліцензійних зборів, досі не ухвалений.
Як наслідок, іноземні інвестори не готові купувати ліцензії і вкладати в країну, де крім високої вартості ліцензій передбачені високі податкові ставки.
З подібною моделлю ринок азартних ігор просто не може конкурувати за залучення іноземних інвестицій на світовій арені з іншими юрисдикціями, які пропонують значно привабливіші умови.
Однак ухвалення в першому читанні законопроєкту про внесення змін до оподаткування галузі (законопроєкт 2713-д), який покликаний збалансувати оподаткування азартних ігор з огляду на високу вартість ліцензій, дає надію на подолання законодавчих бар’єрів для залучення іноземних інвесторів. А значить, і на збільшення надходжень до бюджету у вигляді ліцензійних платежів і податкових надходжень.
Крім того, важливо розуміти, що держава отримує прибуток не тільки у вигляді ліцензійних платежів — це тільки «вхідний квиток». Найголовніше, що це — мультиплікатор. Відкриття ігрових закладів потребує значних інвестицій. Крім цього, компанії сплачують податки, створюють робочі місця й інвестують у розвиток бренду, його промоції. За перший рік роботи ринку в секторі ігрового бізнесу створили десятки тисяч робочих місць, більшість з яких є високооплачуваними.
І чим більше операторів, зокрема іноземних, куплять ліцензії і почнуть оперувати, тим більшим буде ефект для економіки країни. Саме тому схвалення змін до оподаткування є ключовою умовою для розвитку і масштабування ринку.
Сьогодні позитивний економічний ефект від початку діяльності ліцензованих операторів беззаперечний. Зокрема, легалізація азартних ігор дала можливість збільшити надходження до бюджету від низки супутніх сфер. Яскравими прикладами є туристичний, готельний і рекламний бізнеси. Так, вже в перший рік роботи ринку оператори вклали сотні мільйонів гривень на розкручування брендів, спонсорство різних спортивних змагань і команд.
Вже сьогодні всі помітили справжній бум туристів з країн Перської затоки, які, серед іншого, приїхали з метою відвідування гральних закладів. Нагадаємо, в арабських країнах діє повна заборона на участь в азартних іграх для громадян. За експертними оцінками, витрати одного такого туриста в Україні становлять близько $3 тиc., і для сфери послуг це чудова підмога.
Можна впевнено стверджувати, проведено дійсно колосальну роботу від створення уповноваженого спеціалізованого органу (КРАІЛ) до ухвалення всієї необхідної нормативно-правової бази. На жаль, не обійшлося і без суперечливих рішень КРАІЛ, які, очевидно, не сприяли формуванню простих і прозорих правил роботи ринку.
Однак перші кроки, необхідні для запуску ринку, пройдено, але на шляху формування конкурентного середовища, що розвивається, за участю іноземного капіталу, ще належить виконати значну роботу, зокрема й на законодавчому рівні.
Мабуть, основним і ключовим моментом є ухвалення в цілому законопроєкту про збалансування оподаткування галузі, який дозволить кратно збільшити надходження в бюджет. У разі ухвалення змін до оподаткування галузі, надходження в бюджет від ліцензійних зборів вже цьогоріч становитимуть 3−4 млрд гривень і в майбутньому зростатимуть.
