Який порядок інформування про бенефіціарів та структуру власності

Автор:

Філіп Тараненко, cтарший юрист ETERNA LAW

Коли потрібно подати чи актуалізувати інформацію в ЄДР про кінцевих бенефіціарних власників та структури власності?

 

Ще наприкінці 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» № 2571-ІХ («Закон № 2571») ціллю якого є вдосконалення механізмів забезпечення отримання та виявлення достовірної інформації про кінцевих бенефіціарних власників («КБВ») та структури власності юридичних осіб, а також запобігання та протидія легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з метою виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо приведення законодавства до рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).

Законом 2571 внесено зміни до положень Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (Закон № 755) та Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361) з наступною метою:

– спрощення порядку подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичними особами, при внесені інформації до ЄДР;

– унормування механізму перевірки достовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності компанії;

– посилення відповідальність за неподання або недостовірне подання юридичною особою відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності.

Подача та актуалізація інформації в ЄДР про кінцевих бенефіціарних власників та структури власності виникає при наступних обставинах:

– у разі реєстрації юридичної особи;

– у разі зміни кінцевого бенефіціарного власника. У даному випадку подати до державного реєстратора (нотаріуса) інформацію про кінцевого бенефіціарного власника слід протягом 30 (тридцяти) з дня його фактичної зміни.

Якщо юридична особа була зареєстрована доволі давно (до появлення вимог щодо необхідності подачі інформації про КБВ), вона зобов’язана подати інформацію про КБВ не раніше 90 днів з дня припинення воєнного стану.

Також, Законом № 361 передбачено, що юридичні та фізичні особи які є засновниками юридичних осіб або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність зобов’язані надавати на запит юридичних осіб інформацію, необхідну для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в ЄДР інформації щодо КБВ та структуру власності, а також самостійно повідомляти юридичних осіб про зміну КБВ та/або структури власності юридичної особи протягом 5 (п’яти) робочих днів з дати виникнення такої зміни.

Окремі правила щодо інформування про КБВ та структуру власності встановлені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» від 20.03.2023 р. № 2970-IX, відповідно до положень якого нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності зареєстрованого відокремленого підрозділу), та певні юридичні особи мають подавати до податкових органів документи про структуру власності та КБВ самостійно або шляхом призначення уповноваженого банку.

Слід зазначити, що законом № 2571 виключено статтю 17-1 із Закону № 755 яка передбачала необхідність щорічного підтвердження юридичною особою відомостей про КБВ.

Окрім зазначеного вище, Законом № 2571 встановлено обов’язок суб’єктів первинного фінмоніторингу повідомляти Міністерство юстиції України як держателя реєстру юридичних осіб у разі виявлення невідповідності даних про кінцевих бенефіціарних власників.

У свою чергу, Міністерство юстиції України 10 липня 2023 року затвердило Наказ 2513/5/378 та спільний Наказ № 2513/5/378 разом з Міністерством фінансів України, якими врегульовано питання передачі інформації про невідповідність даних про кінцевих бенефіціарних власників до Держфінмоніторингу через Мін’юст. Обидва зазначені накази набирають чинності з 01 грудня 2023 року.

Мін’юст, після отримання повідомлення від суб’єкта первинного фінансового моніторингу про виявлення розбіжностей в ЄДР повинен не пізніше 10-го робочого дня місяця, який є наступним за місяцем отримання такого повідомлення, передати інформацію про таку невідповідність даних до Держфінмоніторингу та надіслати протягом 10 робочих днів державному реєстратору, за місцем реєстрації юридичної особи, лист з вказівкою про внесення протягом 3 робочих днів до ЄДР відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи та необхідності направлення юридичній особі вимоги щодо надання письмових пояснень стосовно виявлених розбіжностей.

Після отримання вказівки від Мін’юста та внесення відмітки до ЄДР, Державний реєстратор, відповідно до Наказу № 2211/5 від 14.06.2023 яким затверджено порядок надання пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про КБВ та структуру власності, протягом 3 робочих днів з дати внесення до ЄДР відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи направляє юридичній особі вимогу щодо надання письмових пояснень щодо виявленої можливої недостовірності інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, що міститься в ЄДР. Після отримання вимоги, юридична особа має протягом 10 робочих днів надати відповідь державному реєстратору, а державний реєстратор матиме також 10 робочих днів для перевірки даних, що містяться у такої відповіді. У разі, якщо пояснення від державного реєстратора приймаються, державний реєстратор має протягом 5 робочих днів скасувати відмітку про недостовірність даних про КБВ та структуру власності. В іншому випадку – у разі ненадання інформації або якщо інформація є недостовірною, державний реєстратор має виключити інформацію про КБВ впродовж 30 робочих днів.

Говорячи про відповідальність слід зазначити наступне. Законодавством передбачена відповідальність у вигляді адміністративних штрафів за неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ та структури власності як для самої юридичної особи так і для посадової особи компанії у розмірі від 17 000 гривень до 51 000 гривень. Також передбачена відповідальність за неподання інформації на запит іншої юридичної особи у розмірі від 17 000 гривень до 34 000 гривень.

Джерело: ЮРЛІГА

У ФОКУСІ