Автори:
Ян Войніканіс-Мирський, партнер, керівник практик кримінального права та публічних закупівель
Ельміра Шевченко, молодший юрист
Головною подією останнього тижня для всього бізнесу стало підписання Президентом України Закону України №3453-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» (далі — Закон), який частково поновлює документальні перевірки податковими органами з 1 грудня 2023 року до кінця 2024 року.
До цього часу Державна податкова служба проводила контрольно-перевірочні заходи щодо бізнесу за наявності загрози: правам, законним інтересам, життю та здоров’ю людини; довкіллю; безпеці держави чи виконанню міжнародних зобов’язань України, а у зв’язку з внесенням поправок до Податкового кодексу у червні 2023 року Законом України № 3219-ІХ парламент фактично встановив нові підстави для планових та позапланових перевірок. Зокрема, він скасував мораторій на планові перевірки для виробників підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне, електроенергія, автомобілі), грального бізнесу, надавачів фінансових та платіжних послуг, включивши їх до плану-графіка з 1 серпня 2023 року, це стосувалось і перевірок, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року.
Закон розширює перелік платників податків, щодо яких проводитимуться планові перевірки включаючи нерезидентів, які провадять в Україні діяльність через відокремлені підрозділи чи постійні представництва високого ступеня ризику, а також інші категорії бізнесу, які за підсумками 2021 року мають один із таких критеріїв: вдвічі більшу дебіторську заборгованість або показники сплати податку на прибуток чи ПДВ менше 50% сплати податку в галузі або річний дохід понад 10 млн грн або нарахування та/або виплату доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі.
Ініціювання проведення позапланових перевірок залежатиме насамперед від діяльності самого платника податків за наявності виключних підстав таких як:
– звернення підприємства;
– контроль за трансфертним ціноутворенням;
– подання заперечення до акту перевірки або скарги;
– початок процедури реорганізації / припинення;
– заявлення до бюджетного відшкодування ПДВ;
– ініціювання перевірки ДПС України в порядку контролю за податковим органом;
– отримання інформації від іноземних державних органів з питань, охоплених в ході попередніх перевірок;
– отримання податкової інформації про порушення вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями тощо.
Умовою для проведення перевірок під час дії воєнного стану була і залишається наявність безпечних умов для проведення. Тож, у разі виникнення обставин, коли документальна або фактична перевірка не може бути проведена у зв’язку з пошкодженням або зруйнуванням виробництва або інших загроз для податкових інспекторів, перевірка має бути зупинена.
Також внесено до Закону положення, які зобов’язують податківців під час формування плану документальних перевірок на 2024 рік враховувати позитивні зміни у фінансових показниках. А саме:
– рівень сплати податку на прибуток і ПДВ у відповідній галузі за 9 місяців 2023 року;
– рівень нарахованої та/або виплаченої юридичною особою заробітної плати за 9 місяців 2023 року.
Однією із проблем, яка виникатиме напевно у кожного суб’єкта господарювання під час податкової перевірки — чи допускати інспекторів до перевірки зважаючи на наявність законних на те підстав.
Варто відмітити, що загальною вимогою щодо допуску є попереднє внесення платника до плану-графіка, отримання в належний строк письмового повідомлення із датою початку проведення перевірки та наявність належним чином оформленого наказу.
Якщо платник вирішить не допускати перевіряючих до проведення перевірки, це може бути наслідком накладення арешту на майно компанії, про що свідчить остання судова практика Верховного Суду.
Раніше оскарження наказу про проведення перевірки забезпечувало бізнесу захист від накладення адміністративного арешту майна на підставі ст. 283 КАС України. Наразі необхідним є доведення обґрунтованості недопущення аудиторів до перевірки за заявою податкового органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, що фактично матиме наслідком збільшення задоволених заяв про накладення арештів.
Зважаючи на вимоги останньої сталої судової практики та стислі строки розгляду даних заяв, ризикувати своїм майном чи ні, залежатиме від самого платника.
У разі, коли підприємство все ж таки допустило інспекторів без законних на те підстав, рекомендуємо платнику оскаржувати результати перевірки шляхом подання позову про визнання протиправними та скасування ППР, підставою якого буде незаконність наказу про проведення перевірки. Це задовольнятиме вимоги судової практики, адже в даному випадку розглядом в адміністративному провадженні буде «спір про право», де платник не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо це зумовлює протиправність ППР.
Отже, безперечно, треба чекати на збільшення документальних податкових перевірок. Наразі контролюючий орган перевіряє бізнес, який пов’язаний із підакцизною продукцією, азартними іграми та фінансовими установами. Проте перевірки по новоухваленому Закону мають розпочатися з наступного дня після офіційного опублікування нормативно-правового акту, а підприємства, які підпадають під критерії ризику мають вже чекати візиту інспекторів, ретельно аналізуючи законність підстав та враховуючи судову практику по оскарженню наказів. Крім того, включення до плану-графіка залежатиме від того, які фінансові показники демонстрував бізнес як в довоєнний період, так і з початку 2023 року.
Джерело: Юридична Газета
