Можливості та перспективи індивідуальних позовів проти російської федерації — напрацювання ETERNA LAW для слухачів LHS

20 грудня у рамках спецкурсу для юридичного департаменту АТ «Укртелеком» Крістіна Шаповалова, радниця та адвокатка міжнародної судової практики ETERNA LAW, розповіла слухачам про можливості та перспективи індивідуальних позовів проти російської федерації.

Варто зазначити, що саме юристи міжнародної судової практики ETERNA LAW здобули одне з перших в Україні судових рішень про стягнення збитків, завданих збройною агресією рф.

Так, за словами Крістіни Шаповалової, команда ETERNA LAW ще в березні почала активно займатись пошуком способів використати механізми забезпечення отримання потерпілими компенсацій за завдані російською агресією збитки. Основним викликом стало те, що юристам довелось фактично самостійно формувати судову практику позовів проти суверена, у чому допомогли висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та правові висновки Верховного Суду у постановах від 14.04.2022 №308/9708/19, від 18.05.2022 №760/17232/20-ц та №428/11673/19, які відображали, що росія з огляду на свою агресію та протиправну діяльність на території України не може як суверен користуватися судовим імунітетом. Це й відкрило можливості приватним особам звертатися із позовами проти російської федерації в суди України.

Наразі немає аналогічних прецедентів в інших країнах у контексті збройної агресії рф, які б гарантували відсутність перешкод з подальшим виконанням рішення українського суду. Проте з огляду на зміцнення концепції функціонального імунітету на міжнародному рівні та на політичну ситуацію очікується, що рішення українського суду зможе бути виконано і за кордоном, оскільки до стягнення заявлена шкода, заподіяна збройною агресією суверена на території іншої держави. Таким чином, відзначила радниця, ми маємо унікальний випадок в Україні, коли Верховний Суд підтвердив можливість потерпілим звертатися з приватними позовами проти суверена за місцем заподіяння шкоди.

Адвокатка також звернула увагу на питання підстав для звернення з позовом та втрат, які можна компенсувати:

  • Підстава для майнового позову: ст. 22 та 1166 ЦКУ.
  • Можна компенсувати: реальні збитки та упущену вигоду.
  • Потрібно довести: протиправну поведінку, наявність і розмір збитків, причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою та збитками, вина презюмується.

Насправді, за словами Крістіни Шаповалової, судова практика із застосування й тлумачення означених статей цивільного законодавства була наявна, але практика в контексті агресії російської федерації тільки починає формуватися. Відповідно, потерпіла особа може претендувати на дві категорії збитків: реальні збитки й упущена вигода, окремо — моральна шкода. Вимоги можуть бути заявлені як окремо, так і в одному позові, якщо вони пов’язані. Реальні збитки — це фактичні втрати, завдані руйнуванням, знищенням чи пошкодженням речі, та те, що необхідно для відновлення права, а упущена вигода — це доходи, які особа могла одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Адвокатка зазначила, що робота над кожним кейсом розпочинається із фіксації доказів та їх збору. У більшості випадків з практики команди ETERNA LAW у потерпілих відсутнє цілісне розуміння, яким же чином варто фіксувати збитки і що становитиме належну доказову базу. Так, у разі пошкодження житла, наприклад, Крістіна Шаповалова наголосила на можливості фіксування й подання фізичними особами доказів пошкоджень через «Дію», утім як для юридичних осіб, так і для фізичних важливо, щоб збитки були зафіксовані своєчасно для того, щоб обирати із доступних механізмів захисту прав.

Необхідну доказову базу може становити:

  • звернення до ДСНС та/або поліції, залежно від ситуації;
  • збір фото- та відеоматеріалів, показань свідків, первинної документації;
  • звернення до торгово-промислової палати та отримання висновку;
  • повідомлення та отримання підтверджень від військової адміністрації;
  • експертний висновок або оцінка на власне замовлення.

Юристка зазначила, що під час звернення до суду у справі команда ETERNA LAW досліджувала можливості звернення до цивільної та господарської юрисдикцій, надавши перевагу останній з огляду на суб’єктний склад, законодавство та практику відмов судів загальної юрисдикції суб’єктам господарювання у захисті порушених прав у такій категорії справ. Зібравши доказову базу, всі наявні первинні документи, акти, показання, експертні висновки щодо реальних збитків та упущеної вигоди, адвокатські запити та відповіді на них, позов подали на розгляд суду. 5 грудня 2022 року Господарський суд Київської області завершив розгляд справи № 911/1231/22 по суті та виніс рішення про повне задоволення позовних вимог ТОВ «Алтєк».  За рішенням суду з російської федерації стягнуто на користь потерпілого відшкодування у розмірі більш ніж 295 мільйонів гривень реальних збитків та упущеної вигоди на суму понад 21 мільйон гривень.

Крістіна Шаповалова додала, що оскільки зараз умовні відповідачі не беруть участі, справи розглядаються судами із дотриманням процесуальних вимог достатньо оперативно. Однак у перспективі росія може забезпечити своє представництво, що вплине на строки розгляду. Якщо судове рішення не буде оскаржено, після спливу строку на апеляційне оскарження рішення набуде законної сили та підлягатиме примусовому виконанню. Адвокатка зауважила, що виконання рішень українських судів в інших юрисдикціях можливе після їх визнання та отримання дозволу на їх примусове виконання.

Крім того, відносно інших способів захисту Крістіна зазначила, що розгляд цивільних позовів у кримінальних справах відбуватиметься після завершення досудового розслідування, а звернення до ЄСПЛ обмежене заподіянням шкоди потерпілим до 16 вересня 2022 року, й перспективи виконання росією рішення ЄСПЛ сумнівні. Водночас компенсація збитків може бути здійснена також в інвестиційному арбітражі. Такий спосіб захисту ефективний, що показали успішні прецеденти по Криму, однак це потребує значних фінансових витрат.

У ФОКУСІ