The original material is in Ukrainian.
Видання Gaming Capital поспілкувалося про проблеми наземних (оффлайн) гральних закладів, нюанси законодавчих ініціатив та бажання операторів ринку з членом робочої групи по розробці грального законодавства, партнером юридичної фірми ETERNA LAW Артемом Кузьменком.
– Чим сьогодні, загалом, дихає наземка, що турбує ринок найбільше?
– Наземний сегмент ринку азартних ігор розвивається дуже активно. В першу чергу, ринок представлений локальними операторами та інвесторами, які залучили місцевих партнерів та мають досвід оперування в країнах СНД. Вони добре розуміють специфіку та ризики, які потенційно є на таких ринках.
Важливе підтвердження розвитку – кількість виданих дозволів на відкриття гральних залів, а їх вже більше 70-ти. І можна не сумніватися, що до кінця року ми побачимо відкриття ще кількох казино та залів.
Однак на цьому потенціал ринку може бути вичерпаним, якщо не відбудуться якісні зміни.
Перш за все, мова йде про ухвалення в другому читанні податкового законопроєкту 2713-д, що турбує усіх іноземних та локальних операторів. Даний законопроєкт вже досить тривалий час не приймається парламентом, хоча він є ключовим для нового етапу розвитку ринку азартних ігор в Україні. Він регулює питання встановлення GGR, податку на виграш та інші важливі для операторів речі.
– Цей документ “завис” у комітетах. Є шанси на те, що його приймуть?
– Є всі підстави вважати, що цей законопроєкт вже найближчими днями винесуть на голосування і всі з нетерпінням чекають, що парламент підтримає його. Водночас, вкрай важливо, щоб позиції, які були закріплені після першого читання даного законопроєкту, були відображені й у другому, зокрема, це 10% GGR та механізм оподаткування податком на виграш, який важливий для операторів.
В редакції першого читання документ передбачає встановлення межової суми виграшу в розмірі 8 мінімальних заробітних плат, яка звільняється від оподаткування. Водночас, цілком можливо, що до другого читання даний поріг збільшать. І це позитивно позначиться на інвестиційній привабливості України та оперуванні на ринку азартних ігор.
Крім цього, мабуть, одним з найгостріших питань можна вважати віддаленість щонайменше на 500 метрів залів гральних автоматів від об’єктів соціальної інфраструктури, таких як школи, дитячі садки, університети.
– Як вплине на ринок затвердження нового формату картки гравця?
– Звісно, негативно, оскільки підзаконні акти не повинні погіршувати становище операторів, яке і так не зовсім зрозуміле з точки зору закону.
Ба більше, найближчим часом очікується прийняття ще ряду нормативно-правових актів, зокрема, положення про фінансовий моніторинг, яке надзвичайно турбує представників ринку. Відповідно, проблемних питань дійсно вистачає.
Є проблема великого пакету документів, які необхідно подавати для отримання ліцензії на автомати. Оскільки ліцензійні умови містять положення про те, що на кожен автомат подаються документи на відповідність приміщення певним нормативам. Як результат, отримуючи ліцензію, наприклад, на 100 автоматів, необхідно продублювати 100 пакетів документів на приміщення, при цьому, іноді такі договори оренди, суборенди та інші правовстановлюючі папери, які підтверджують право власності на приміщення, займають десятки сторінок, тож, в підсумку оператори подають тисячі сторінок, величезні коробки, що дуже незручно, більше того, така процедура зайва для забезпечення контролю та регулювання галузі.
Проблема операторів і у тому, що попри всі вище зазначені зусилля, вони часто отримують відмови з боку КРАІЛ, але у такому випадку, ті самі паперові стоси необхідно готувати наново.
– Ми бачимо досить прохолодне ставлення до інвестування в українську наземку з боку іноземців. Що сьогодні є стримуючим фактором у законодавчому полі?
– В першу чергу, це, звичайно, ж податки, по-друге, це всі інші регуляторні питання. Як показує практика, наші клієнти звертають увагу на багато речей, які є в законі.
Більшість з них – дрібні питання, але, в той же час, серед них можна відзначити ті ж вимоги про дотримання 500 метрів відстані. Це дуже складна норма для ринку. Крім того, відсутність можливості розміщення пунктів обміну валют в казино і в залах автоматів абсолютно суперечить міжнародній практиці. І якщо заклади орієнтовані на туристів, виникає питання: де ж вони повинні міняти валюту для того, щоб мати можливість пограти.
Також, серйозним стримуючим фактором є вимоги щодо фінмоніторингу, ідентифікації та валютні обмеження, оскільки вони є суворими і не дають можливості іноземним гравцям привозити в бажаній кількості валюту для того, щоб пограти в українських казино.
– Президент схвалив інвестпроєкт гральної зони в Одеській області. На цю ідею покладаються великі надії, однак, очевидно, що інвестору потрібні преференції. Як це можна врегулювати? Які законопроєкти повинна затвердити рада, щоб впевнено крокувати до успіху “Дунаї”?
– Якщо говорити про зону “Дунайя”, то цей проєкт дійсно схвалений Президентом та має високий потенціал. Однак, щоб ідея була реалізована, необхідно дуже чітке законодавче регулювання зони, яке поки що не передбачає будь-яких пільг для таких територій. А це і є основним фактором для можливості їх реалізації.
Такий проєкт потребує значних інвестицій. Можна говорити про мільярди доларів. При цьому, слід враховувати, що період окупності буде тривалим, тому потрібні гарантії на рівні законів для інвесторів, котрі будуть зацікавлені в розвитку зони.
– Наскільки ефективно працює у світі подібна практика?
– Світова практика демонструє, що такі зони мають успіх тільки у разі, якщо там створені спеціальні пільгові умови щодо багатьох аспектів: будівництво інфраструктури, податки на землю, землевідведення та, звичайно ж, питання оподаткування і вартості ліцензій.
Таким чином, тільки при врахуванні всіх наведених чинників та встановленні відповідних гарантій на рівні законів, можлива дійсно якісна реалізація такого масштабного проєкту. Тому, можна стверджувати, що необхідна досить серйозна і кропітка робота для того, щоб реалізувати “Дунайю”.
– Одна з больових точок індустрії – це сертифікація. Як вирішити існуючі проблеми? Чи готова держава розширювати список суб’єктів, чи є якийсь порух в цьому напрямку від КРАІЛ?
– Дійсно, сертифікація – складне питання, водночас, на сьогоднішній день, вона не є проблемою, оскільки ті національні центри сертифікації, які схвалені КРАІЛ, мають достатньо можливостей, щоб такий процес відбувався достатньо швидко.
При цьому, необхідно відзначити, що це не той формат сертифікації, яка використовується в міжнародній практиці. В основному, через відсутність технічного регламенту, над яким КРАІЛ на сьогоднішній день активно працює.
Загалом, це ще один дуже важливий момент, до якого необхідно підходити зважено. У випадку надмірного регулювання питання сертифікації, це може стати проблемою для розвитку ринку. Саме тому важлива належна експертиза з урахуванням всіх процедур, міжнародного досвіду та технічних характеристик устаткування, на якому працює ринок.
Прийняття технічного регламенту не повинно зупинити вже працюючих операторів та не повинно відлякувати нових потенційних гравців.
Це все викликає тривогу в іноземців, адже практично у всіх юрисдикціях світу, де легалізовані азартні ігри, приймаються міжнародні сертифікати визнаних лабораторій.
В Україні, на жаль, зараз не можна приймати такі сертифікати через законодавчі обмеження. Тобто, для іноземних операторів процедура національної сертифікації не є прозорою і зрозумілою.
– До речі, про КРАІЛ. Контракти членів комісії закінчуються. Як буде влаштована процедура їх поновлення, продовження? Новий конкурс відбудеться через Кабмін? І який сценарій зараз більш вигідний ринку?
– Дійсно, контракти членів КРАІЛ закінчуються, при цьому нещодавно були заяви про те, що нового конкурсу не буде, оскільки його проведення є неможливим. На мою думку, це абсолютно логічний висновок, тому що наявність колізії в законі не дозволяє провести такий конкурс, оскільки неможливо визначитися з процедурою, за нормами якої конкурс має бути і проведений.
Якщо говорити про сценарій, який вигідний ринку, то це, звичайно, нормально працюючий, на легітимних умовах регулятор, до рішень якого не може бути питань.
Відповідно, окреслена колізія має бути врегульована і якомога швидше, без зайвих зволікань – потрібно провести конкурс, щоб зняти питання потенційної нелегітимності членів КРАІЛ. І сподіваємося, це станеться вже на найближчій сесії.
Крім того, закон містить положення про те, що діючі члени КРАІЛ продовжують виконувати свої функції до моменту обрання нових членів. Однак, даний склад КРАІЛ є специфічним, з ними укладені контракти на період карантину по спеціальній процедурі, тому тут теж є певна правова колізія як вони продовжуватимуть свою роботу.
– В чому полягають проблеми ліцензування для наземки? Чому так складно сьогодні зайти на ринок?
– Насправді, з точки зору ліцензування ми бачимо досить велику кількість локальних операторів, які вже отримали ліцензії. Таким чином, дозволи отримувати можна і я б не сказав, що у нас така складна процедура. Для прикладу, в інших юрисдикціях аналогічний процес займає більше часу і є набагато складнішим та заплутаним.
При цьому, все ж таки, КРАІЛ доволі часто відмовляє у видачі ліцензій. Перш за все, це пов’язано з достатньо педантичним підходом до розгляду документів та виявленням великої кількості помилок у поданих документах.
Я впевнений, що це питання часу, адже після того як сформують позиції КРАІЛ з усіх питань, які в принципі можливі, таких відмов буде все менше і менше.
При цьому, необхідно зазначити, що все ще є складні та проблемні питання. Наприклад, внесення змін до ліцензійних справ операторів. Вони недостатньо врегульовані і в операторів виникають питання.
Відповідно, комісії і всім стейкхолдерам цього процесу необхідно удосконалювати закон, який уже працює понад рік.
– Усі розуміють, що без прийняття поправок у Податковий кодекс якісні зміни ринку не відбудуться. Чому сьогодні затримується затвердження законопроекту і хто може бути в цьому зацікавлений?
– Законопроєкт 2713-д, як і будь-який податковий, це досить складний документ з точки зору його розгляду. Та база, яка нині передбачена в Податковому кодексі, недостатня для повноцінного функціонування ринку, її сформували під час дії заборони азартних ігор на території України, відповідно вона застаріла і нерелевантна.
Більш того, можна вважати, що вона відсутня як така, саме тому 2713-д фактично встановлює нові правила.
Враховуючи, що азартні ігри мають свою специфіку, зокрема і щодо ухвалення будь-яких змін до Податкового кодексу, тривалий період розгляду законопроєкту виправданий.
Однак, ми очікуємо його прийняття найближчими днями і це стане важливим позитивним сигналом для локальних та іноземних інвесторів.
При цьому, документ набере чинності з 1 січня 2022 року, якщо його проголосують до Нового року. Як результат, можна буде розраховувати на нову хвилю ліцензіатів від початку 2022 року.
Джерело: Gaming Capital
