The original material is in Ukrainian.
В умовах непередбачуваності сучасного світу, збільшення регуляторних ризиків, тиску на юристів і комплаєнс-менеджерів та наступу автоматизації експерти II Євразійського форуму комплаєнс-офіцерів та керівників юридичних служб ділилися своїм досвідом і розробляли спільні рішення. Захід відбувся 2-3 грудня 2021 р. у м. Алмати, Казахстан. Організатором Форуму виступила юридична фірма «ETERNA LAW».
Євразійський форум комплаєнс-офіцерів та керівників юридичних служб – це перший в історії формат професійних заходів, створений виключно юридичним та комплаєнс-співтовариствами. Форум зібрав понад два десятки спікерів міжнародного рівня з більше ніж 10 країн.
Вітальними словами відкрили захід Андрій Астапов, керуючий партнер, керівник практики вирішення спорів ETERNA LAW, та Даніяр Таумурат, заступник керівника міського департаменту Агентства з протидії корупції.
Про те, як ефективно взаємодіяти з державними органами, розповів Даурен Акшалов, керівник служби комплаєнс АО «Самрук-Казина». Він порадив знати свого регулятора (державний орган, до якого звертатися у разі виникнення питань, звітувати, здійснювати реєстраційні дії тощо), ставити питання та направляти запити до державних органів, брати участь у процесі обговорення законопроєктів та комунікувати з іншими учасниками на ринку.
Тимур Хасанов-Батиров, партнер, керівник комплаєнс-практики ETERNA LAW, поділився лайфхаками вирішення ключових викликів, які постають перед юристом та комплаєнс-офіцером: «Варто окреслити сферу своєї відповідальності та закріпити напрямок роботи функції комплаєнс. Чітке визначення зони впливу та її розподіл дозволить забезпечити порядок у процесі роботи команди. Потрібно усвідомити, що онлайн-формат роботи стає стандартом у повсякденні. Окрім того, корисною буде розробка комплаєнс-програми, тобто комплексу заходів та правил гри для команди.
Також варто провести оцінку застосування іноземних антикорупційних вимог та законів для вашої компанії». Також Тимур Хасанов-Батиров модерував дискусію, головною темою якої стали поради підтримки керівництвом юриста і комплаєнс-менеджера. Алекс Волчич, керуючий директор KROLL Росія і СНД, та Андрій Астапов, керуючий партнер, керівник практики вирішення спорів ETERNA LAW, відзначили важливість навчання команд комплаєнс-системі та вжиття заходів, які запобігатимуть виникненню штрафів у компаній.
Як новий стандарт ІSО 37301 «Система управління відповідністю» може допомогти інхаус-юристу і комплаєнс-менеджеру розповіла Юлія Глубока, керівниця юридичного департаменту і комплаєнс Hitachi ABB «Енергетичні мережі». Новий стандарт за структурою мало чим відрізняється від попереднього стандарту 19600, проте головний акцент – на розвитку етичної культури. «Це перемога комплаєнс-спільноти. Стандарт ІSО 37301 – це показник того, як має еволюціонувати комплаєнс-програма. Дотримання цього стандарту підвищує інвестиційну привабливість бізнесу. Головний юрист – це не тільки спеціаліст, який виконує правову роботу. Юрист – це член команди, частина топ-менеджменту, партнер, представник бізнесу, для якого такий документ допоможе обґрунтувати бізнес-кейс сертифікації»,- – зазначила спікерка.
Юрій Войцицький, керівник комплаєнс-служби Оператора газотранспортної системи України, окреслив практику оцінювання ефективності юридичних і комплаєнс-рішень: «Для здійснення аудиту ефективності процесів компанії варто проводити не лише внутрішнє оцінювання, але й залучати зовнішніх спеціалістів, які об’єктивно та критично проведуть реінжиніринг процесів. Окрім того, від команди потрібно вимагати тільки того, що насправді важливо та реально, не здійснювати контроль заради контролю. Відсутність чітких комплаєнс-мір призведе до суперечливого розуміння суттєвих ризиків, пов’язаних із дотриманням нормативних вимог. Також у роботі варто пам’ятати про існування синдрому Мюнхгаузена, тобто створення хибних симптомів захворювання з метою отримання уваги, симпатії чи психологічної підтримки».
Рекомендації у комплаєнс-комунікації надала Світлана Коробейникова, керівниця з комплаєнс-комунікацій, політик і процедур Beeline. Вона наголосила, що мова комплаєнс-комунікації має бути простою та зрозумілою, без навантаження зайвою інформацією та формальністю виразів. У комунікації має бути стратегія і план дій. «Ми вивчаємо альтернативний канал, працюємо над брендом комунікацій, складаємо чіткий календар, обговорюємо його з іншими підрозділами компанії, завчасно попереджаємо про комунікації, аналізуємо зворотній зв’язок. Сукупність таких дій допоможе створити ефективну комплаєнс-комунікацію», – зазначила доповідачка. Окрім того, усунути прямолінійність комунікації можна шляхом створення комплаєнс-інтерв’ю, запровадження корисних та інформативних розсилок для читачів.
Інтерактивне обговорення роботи в умовах невизначеності та пошуку рішень модерував Тлек Ісаков, керівник служби комплаєнс АО «Казахтелеком». Серед чинників сучасної невизначеності спікер назвав тренд соціальних мереж і вплив коментарів публічних осіб на бізнес, інформаційну безпеку, питання збереження конфіденційності whistleblowers (викривачів), що повідомляють про неправомірні дії.
Денис Грицяк, керівник юридичного департаменту Nemiroff, свій виступ присвятив юридичному і комплаєнс ризик-менеджменту. «Неправильно категорично розділяти комплаєнс та юридичну сферу, адже юрист у своїй роботі теж здійснює менеджмент ризиками. Тому юристам та комплаєнс-командам потрібно усвідомити, що вони працюють разом на єдиний результат. У процесі самоідентифікації потрібно визначити свою зону відповідальності та розвитку», – наголосив спікер. Проте варто врахувати моменти, які можуть перешкоджати юристу належним чином керувати ризиками: надмірна гнучкість (клієнтоорієнтованість), фокус на внутрішнє законодавство та особистий досвід, обмежене сприйняття чинників ризику та надмірна готовність йти на ризик. Для ефективної взаємодії юридичного та комплаєнс ризик-менеджменту потрібно виокремити бізнес-завдання, в яких організувати крос-функціональну взаємодію.
У 2020 р. в Республіці Казахстан були прийняті зміни до Закону «Про протидію корупції», якими на суб’єкти квазідержавного сектору був покладений обов’язок визначити структурні підрозділи, які виконуватимуть функції антикорупційних комплаєнс-служб. У зв’язку з цим, за словами Гульмири Молдагилієвої, старшої менеджерки Служби комплаєнс АО «Самрук-Казина», виникла ідея аутсорсингу функції комплаєнс у холдинговій компанії, що має стати загальним центром обслуговування. Спікерка переконана, що це надасть можливість якісно виконати вимоги закону, зменшити витрати на забезпечення комплаєнс-офіцерів, гарантуватиме незалежність комплаєнс-функції від виконавчого органу, підвищить ефективність завдяки централізації та стандартизації, сформує пул експертів. «У разі запровадження комплаєнс-програми у компанії рекомендую спочатку пояснити працівникам, що таке комплаєнс взагалі, для чого він потрібен, чим він може бути корисним. Систематична робота з метою ідентифікації прихованих внутрішніх ризиків дозволить знизити соціальну напругу в компаніях», – зауважила Гульмира Молдагилієва.
Про зовнішній і внутрішній репутаційний аудит та due diligence як складові репутаційного менеджменту розповів Алекс Волчич, керуючий директор KROLL Росія і СНД. Він зазначив, що залежно від рівня ризику, можна використовувати різну «глибину» перевірки контрагента. Red Flag Review – дослідження медіа-джерел, Public Record Review – аналіз інформації з відкритих джерел, Reputational Review – аналіз публічних джерел та опитування декількох осіб, Investigative Due Diligence – проведення детального розслідування.
Олександра Зайцева, голова правління і головна юрисконсультка іноземних проєктів Petro Welt Technologies, розповіла про стрес-менеджмент, а також про те, як залишатися ефективним керівником: «Найбільш затребувані риси керівника – це лідерство, системність, здатність брати на себе відповідальність, вміння заохочувати інших діяти за власною волею, а не з примусу. Якщо ваші дії спонукають інших хотіти, робити та мріяти про більше, тоді ви можете назвати себе лідером. Керівник повинен також брати на себе відповідальність за рішення, а не розділяти її між командою. Відповідальність лідера – це завжди прийняття ризику за свій та спільний результат». Досвід та стресостійкість – неодмінні риси керівника. Пані Зайцева окреслила чинники, які допоможуть уникнути стресу: чіткий план для нестандартних ситуацій, розвиток навичок самоконтролю, регулярні заняття спортом та наявність хобі. Водночас вона відзначила користь стресових ситуацій для збереження тонусу. «Потрібно знайти баланс, який допоможе протистояти зовнішнім факторам та зберігати контроль над своєю внутрішньою «авіацією», – підкреслила спікерка.
Як зробити роботу юридичної та комплаєнс-функції ефективною розповів Олег Мальський, партнер, керівник практики корпоративного права та M&A ETERNA LAW. Він переконаний, що будь-яка ефективна робота полягає в тому, щоб всі елементи працювали злагоджено: «Тож комплаєнс задає тон, а юриспруденція виконує філософію. У невеликій фірмі ці дві функції можуть бути поєднані, проте з ростом компанії збільшуватиметься функціонал цих відділів. Залучення зовнішніх радників можливе на трьох етапах: ранньому – на етапі побудови системи, на етапі впровадження системи або на пізньому, коли вже є проблеми. Для більшої надійності та ефективності прийняття рішення, розподілу ризиків краще все ж таки використовувати аутсорсинг комплаєнсу». Юридичний відділ, з огляду на свій досвід та вміння спілкуватися з різними людьми, може допомогти у створенні карти ризиків, надати стратегічний погляд на потенційні ризики та забезпечити розробку внутрішньої документації. Спільна робота юридичної служби та комплаєнсу також може бути ефективною під час здійснення перевірки контрагентів. Проте варто пам’ятати, що система комплаєнсу має постійно оновлюватися.
Про зниження комплаєнс-ризиків, проведення due diligence з використанням штучного інтелекту, тендерну політику, fintech, комплаєнс у криптосфері як тренд майбутнього та мотивацію команд говорили протягом другого дня Форуму.
Джерело: Юридична газета
