Ukrainian legislation “On Virtual Assets”: main aspects (UKR)

The original material is in Ukrainian

Наприкінці березня 2022 року був опублікований Закон України «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 № 2074-IX (далі – Закон). Вперше Верховна Рада ухвалила Закон 08 вересня 2021 року, проте Президент повернув нормативний акт із зауваженнями, зокрема, щодо недоцільності створення нового спеціально уповноваженого органу, який має стати регулятором на ринку віртуальних активів. Заснування такого органу спричинило би додаткові необґрунтовані витрати, до того ж, як показує світова практика, регулювання такого напряму зазвичай передається у повноваження регуляторів фінансових ринків. Відтак, в Україні регулювання цієї сфери тепер віднесено до компетенції Національного банку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  

Прийняття Закону не можна назвати проривом, швидше це необхідність, адже, як зазначав Nasdaq, посилаючись на рейтинг платформи Triple A, у 2020 році Україна посіла перше місце у світі за відсотком населення, яке володіло криптовалютою.

Більше того, криптовалюту не лише купували та продавали, здійснювали за її допомогою розрахунки, її навіть декларували і фактично весь цей обіг відбувався за межами правового поля, а отже, держава не могла регулювати, здійснювати нагляд та не отримувала податків із таких операцій. Більше того, у зв’язку з відсутністю механізмів контролю за обігом віртуальних активів, останні могли використовуватися з метою легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.  

Важливо зазначити, що ухвалений Закон:

– є базовим, отже він визначає загальний правовий статус віртуальних активів без достатньої деталізації;
– визначає список учасників ринку та вимоги до реєстрації постачальників послуг, пов’язаних із обігом віртуальних активів;
– передбачає створення державного реєстру постачальників таких послуг, який має почати функціонувати протягом 6 місяців із моменту набрання чинності Законом;
– встановлює штрафи за порушення діяльності у новій сфері, які будуть застосовуватися щодо порушень, які вчинені через 3 місяці після дати впровадження реєстру.  

Таким чином, Закон покликаний запустити процес формування державної політики щодо надання юридичного захисту користувачам та учасникам ринку, надати можливість офіційно працювати іноземним та українським криптобіржам, а банкам – відкривати рахунки для криптокомпаній.  

Текст Закону передбачає, що:

1. Віртуальні активи не стануть засобом платежу, тобто розраховуватися ними не можна, але можна буде обміняти на гривні;
2. Віртуальні активи визначені нічим іншим як нематеріальним благом;
3. Види віртуальних активів поділяться на такі види:
– незабезпечені – активи, які не посвідчують жодних майнових або немайнових прав (наприклад, Bitcoin);
– забезпечені – активи, забезпечені майном, майновими правами, що дають право вимагати такі активи (NFT-токени);
– фінансові віртуальні активи, забезпечені цінними паперами або гривнею (сек’юріті-токени та стейбл-коїни).
4. Учасників ринку ділять на 2 категорії:
– резиденти, які здійснюють операції у власних інтересах;
– біржі, які здійснюють операції на користь третіх осіб.
5. Компанії, які надаватимуть послуги з віртуальними активами, будуть суб’єктами первинного фінансового моніторингу, тобто зобов’язані перевіряти активи щодо використання в підозрілих операціях.  

Звісно, ​​для повноцінного функціонування ринку необхідно внести зміни до Податкового кодексу України. Коли такі зміни буде внесено, поки що невідомо. На сьогодні на розгляді Верховної Ради перебуває проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо оподаткування операцій із криптоактивами», який знаходиться без руху з кінця 2019 року.  

Більше того, необхідно розробити та прийняти ще чималу кількість підзаконних нормативно-правових актів, розробити прозорі механізми для ліцензування та функціонування бізнесу, забезпечити гарантії захисту прав та інтересів інвесторів та закріпити нове регулювання однозначною судовою практикою.

Джерело: InVenture

In Focus