Audit of intellectual property rights (UKR)

The original material is in Ukrainian.

Будь-якій компанії, незалежно від того, надає вона послуги чи займається виробництвом, необхідно належним чином забезпечувати дотримання прав на об’єкти інтелектуальної власності, що належать цій компанії. Це насамперед потрібно, щоб одержати вигоду від наявних прав на об’єкти інтелектуальної власності (далі – ПОІВ), зберігати їх, виявити ризики недостатнього/недоцільного їх використання, визначити будь-які загрози щодо порушення прав, щоб у результаті захистити власний бізнес загалом.

Відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні позначення;
• відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• раціоналізаторські пропозиції;
• комерційні таємниці;
• комп’ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
• літературні та художні твори;
• виконання, фонограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• сорти рослин, породи тварин.

А тому можна стверджувати, що на сьогодні майже в будь-якої компанії є якийсь об’єкт права інтелектуальної власності.

Що таке аудит ПОІВ

Аудит ПОІВ можна визначити як системний огляд й аналіз ПОІВ, які належать компанії або які вона використовує. Такий аудит проводять із метою їх класифікації, оцінки й обліку, управління ризиками з подальшим формуванням висновків і пропозицій щодо їх використання та захисту для впровадження ефективних механізмів їх управління чи використання.

Варто зазначити, що під час проведення аудиту ПОІВ також важливими є такі цілі:

1) здійснення системного аналізу правових і технічних документів ПОІВ;
2) виявлення ПОІВ, які потребують оформлення правової охорони чи перевірки стану їх охорони. Іноді, навіть маючи якийсь правоохоронний документ на ПОІВ, у процесі комерційної діяльності необхідно аналізувати стан реалізації використання ПОІВ. Найпростішим прикладом є закінчення строку дії відповідного охоронного документа;
3) установлення якості та строку оформлення правоохоронних документів;
4) проведення оцінки виявлених ПОІВ і встановлення доцільності підтримання чинності реєстрацій ПОІВ і/або сплати за отримання ліцензій. Та, як результат,
5) проведення або актуалізація обліку ПОІВ як нематеріальних активів.

Навіщо необхідний аудит

Аудит ПОІВ потрібен, щоб:

1) упорядкувати ПОІВ у компанії та налагодити ефективне їх використання;
2) виявити факти та/або ризики щодо можливого порушення ПОІВ із боку третіх осіб. Такі порушення можуть стосуватися як власних прав, так і прав третіх осіб. Якщо виявлено факт порушення, то необхідно встановити відповідності за використання й можливості запобігання конфліктним ситуаціям;
3) після проведення обліку й оцінки здійснити аналіз можливостей для використання ПОІВ шляхом: внесення їх до статутного капіталу, використання як застави (забезпечення зобов’язань), аналізу конкурентоспроможності;
4) визначити інвестиційну привабливість компанії;
5) забезпечити використання власних ПОІВ у виробничих процесах в інших сферах діяльності або внутрішній діяльності компанії;
6) запровадити режим конфіденційної інформації та комерційної таємниці на виробництві.

На практиці аудит ПОІВ може бути загальним, тобто таким, що пов’язаний із певною подією, та аудит, що пов’язаний із певною метою. Тож з’ясуємо докладніше.

Загальний аудит ПОІВ полягає у здійсненні системного аналізу всіх ПОІВ. Його результати дають змогу оптимізувати в майбутньому витрати й ресурси для перегляду, обліку та оцінки нематеріальних актив, ухвалення рішень щодо використання й управління ними.

Загальний аудит ПОІВ можуть здійснити безпосередньо працівники компанії за спеціальностями (ІТ-фахівці, інженери, маркетологи, дизайнери та ін.).

До проведення аудиту можуть спонукати такі обставини:

1) власна ініціатива відповідального за ПОІВ або власників/керівників компанії;
2) створення нової/дочірньої компанії, що використовуватиме частину або всі ПОІВ, які належить материнській або іншій компанії;
3) зміна маркетингової стратегії чи реорганізації компанії.

Аудит, який проводять унаслідок настання певної події, зазвичай вужчий, ніж загальний. Його здійснюють із більш конкретним списком питань і цілей, які можуть не зачіпати всіх аспектів використання ПОІВ у компанії. Мету й обсяг такого аудиту визначають залежно від виду події, а проводять, щоб оцінити комерційні й правові ризики, пов’язані з ПОІВ компанії. Проводять такий аудит зазвичай із залученням незалежних аудиторів і юридичних консультантів.

Під певною подією розуміють:

• злиття й поглинання;
• фінансові угоди (інвестування, розміщення акцій, кредитування під заставу ПОІВ);
• передання ПОІВ;
• банкрутство, припинення діяльності.

Аудит також може бути пов’язаний із певною метою. Такий аудит менший за обсягом, ніж попередні. Його проводять здебільшого в дуже стислі строки й зазвичай із залученням незалежних експертів чи самостійно.

Проведення такого аудиту може бути зумовлено:

– змінами в законодавстві у сфері охорони та захисту ПОІВ;
– необхідністю визначення чи обґрунтування правової позиції під час підготовки до судового розгляду чи претензійної роботи;
– зміною форми ведення бізнесу (перехід з офлайну в онлайн);
– одержанням правоохоронних документів в інших юрисдикціях.

Якісний аудит ПОІВ потребує залучення фахівців – як зовнішніх, так і внутрішніх. Окрім необхідності залучення фахівців, не варто забувати й про наявність відповідних фінансових і часових ресурсів. Зазвичай це тривалий і витратний процес. Але результатом аудиту стане ефективне використання ПОІВ і можливість збільшення прибутків із використанням портфеля ПОІВ. Не варто забувати й про можливість запобігання збиткам від вірогідного порушення ПОІВ.

Аудит може виявити необхідність у залученні додаткових механізмів – моніторингу порушень ПОІВ, систематичного аналізу даних, договорів і систем управління ризиками.

І ніколи не потрібно нехтувати аудитом ПОІВ у разі укладення угод зі злиття та поглинання, інвестування, розміщення акцій і кредитування під заставу ПОІВ.

Однією з базових складових угоди зі злиття та поглинання або просто придбання активів є передання від продавця до покупця всієї документації компанії-продавця. Така документація здебільшого містить договори за весь період діяльності компанії, ліцензії, дозвільну документацію, трудові договори зі співробітниками та інші супровідні документи. Отже, підготовка й передання повного пакета інформації є одним із найголовніших чинників успішності закриття угоди. Інакше непоінформований покупець після завершення угоди може стикнутися з підводним камінням діяльності придбаної компанії.

У разі якщо продавець не надав повну інформацію про ліцензії на права інтелектуальної власності та строк їх дії, виявлення такої проблеми може спричинити накладення матеріального стягнення на покупця й притягнення його до відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності, що значно вплине як на прибуток, так і на репутацію підприємства. Або й узагалі унеможливить здійснення діяльності, заради якої укладали угоду.

Класичним прикладом стала вже низка угод із придбання компанією Volkswagen активів інших виробників автомобілів (Rolls-Royce та Bentley) за 900 млн дол. США у 1998 році. За ці активи боролися два концерни – Volkswagen та BMW. Volkswagen удалося придбати активи, запропонувавши більшу суму, ніж ту, яку готова була заплатити BMW. Однак уже після укладання угоди й початку її реалізації у Volkswagen зрозуміли, що, попри те що компанія має право виготовляти автомобілі Rolls-Royce, вона не має права використовувати їх ТМ, оскільки права на їх використання було передано BMW за умовами попередньої угоди. Як результат – Volkswagen відмовилася від угоди.

Джерело: ЛІГА ЗАКОН

In Focus